З Ігорем ми дуже рано зустрілися, коли мені було 16, а йому 24 роки. Через рік одружилися, а ще через рік у нас народилася донька Арінка.
Дочка росте, в школу вже ходить. Закоханість пройшла, залишилася тільки прихильність. За матеріалами видання ispovedi.com
Всі проблеми, за якими варто було сперечатися, ми вже вирішили, притерлися, пристосувалися один до одного. І ось в цьому році я стала розуміти, що мене заїдає одноманітність мого життя: робота-дім-плита-комп’ютер-телевізор-диван.
Я навіть не знаю, чого такого особливого хочеться. Друзів ми маємо, в гості ходимо, на природу виїжджаємо, в зоопарку, в кіно не часто, звичайно, але буваємо.
І ось я знайшла собі розвагу: просто на вулиці, гуляючи з дочкою, познайомилася з молодим чоловіком. Слово за слово – обмінялися телефонами. Далі – більше – Віктор став зустрічати мене з роботи, дарувати квіти, довго засиджуватися зі мною на дитячому майданчику.
Повірте, ми з ним просто розмовляємо, ділимося про побут і роботy. Ось тільки я розумію, що так як Вітя в розлученні, то, можливо, для нього бесіди зі мною носять не просто дружній характер, хоча ні про що особливе ми не говоримо, нм просто цікаво разом. Потрібно було б запитати, поставити якісь крапки над «i», але, чесно, не хочеться і страшно, що наша дружба закінчиться. Так приємно відчувати, що я потрібна, за мною знову доглядають, хочуть побачити і зробити для мене щось приємне. Ось така розвага.
А тепер можете мене засудити ще більше, але все одно, я хочу про це розповісти. Буквально тиждень тому я в соцмережі познайомилася ще з однією цікавою людиною – Савелієм. Ми зустрілися.
Зустрілися як давні знайомі. Цілий вечір бродили по місту, Савелій розповів про багато, про що. Він не бідний, може собі багато дозволити. Пропонує мені часто купити модні речі. Одягнути мене. Але навіть не беручи до уваги подібні варіанти – мені просто цікаво з ним спілкуватися.
Більш того, мені навіть цікавий сам спортивний інтерес зустрічей і бесід з іншими чоловіками так, щоб про це не дізнався чоловік. Подобається відчувати себе потрібною і бажаною.
Ось, одного разу, щоб вийти ввечері на зустріч з Савелієм, я попросила подругу прийти до мене додому і нібито забрати мене на зустріч однокласників. Соромно аж серце бoлить! І часто хочеться просто розказати про такі свої невеликі пригоди від нудьги. Імена я змінила. Чоловіка я не кину. Мені з ним добре. Виправдовуватися не хочу. Просто поділилася з вами частинкою свого життя.
Шукайте деталі в групі Facebook