“ТЦК не мають підстав мобілізовувати громадян, від повістки можна відмовитись”: міфи про призов
Представник ТЦК та СП прокоментував 10 популярних міфів про мобілізацію в Україні.
Президент Володимир Зеленський підписав закони щодо подовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів – до 14 лютого 2024 року. Під час війни в Україні військовозобов’язаними вважаються усі чоловіки віком від 18 до 60 років. Їх можуть мобілізувати до війська після вручення повістки та відповідної перевірки стану здоров’я.
Речник Полтавського ТЦК та СП майор Роман Істомін у коментарі “Телеграфу” розвінчав найпопулярніші міфи про мобілізацію під час воєнного стану в Україні. Він прокоментував найтиповіші “поради” адвокатів, юристів, експертів.
Вручення повістки мають зафіксувати два свідки
Сповіщати громадян про необхідність прибути до ТЦК та СП і забезпечити їхнє своєчасне прибуття за цим викликом зобов’язані центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності за розпорядженням ТЦК та СП. Громадянин лише повинен розписатися на відривній частині бланка повістки. А от щодо двох свідків, відеофіксації процесу оповіщення тощо в жодних офіційних документах не йдеться.
ТЦК та СП не мають юридичних підстав мобілізовувати громадян, тому що вони – приватна структура
Постановою Кабміну затверджено Положення про ТЦК та СП, в статті 1 якого чітко визначено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Тобто ТЦК – орган військового управління, а, відповідно, складова частина ЗСУ, в законодавчому полі існує.
ТЦК та СП можуть призивати громадян лише до складу самих ТЦК
Стаття 8 визначає, що одним із завдань ТЦК та СП є “підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів”. А стаття 9 вказує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Під час мобілізації ТЦК виконують мобілізаційні завдання і комплектують ті підрозділи, які визначено.
Виписана “на коліні” повістка – недійсна
Постановою Кабміну №1487 визначено зразок повістки, але ніде не визначено спеціальних місць для її виписування чи вручення. Вона може бути вручена як за місцем проживання, так і за місцем роботи, так і на блокпосту, і будь-де в населеному пункті.
Щоправда, повістки можуть виписати не лише в ТЦК та СП, а й виконавчий орган сільської, селищної, міської ради за розпорядженням відповідного ТЦК та СП. І от вони насправді здійснюють оповіщення військовозобов’язаних за місцем їхнього проживання. Якщо повістка повністю заповнена, зокрема, містить прізвище, ім’я, по батькові військовозобов’язаного громадянина, якому вона вручається, дату, час і адресу, куди йому треба прибути, а також підпис начальника ТЦК, скріплений печаткою, – вона точно є дійсною. І якщо вона заповнена правильно, то оскаржувати її нема сенсу.
Якщо дані військовозобов’язаного вносили у частково заповнений бланк, то від повістки можна відмовитись
Зразок повістки містить інформацію, але ніде не сказано, що його весь потрібно заповнювати від руки на місці чи весь він має бути надрукований. Для пришвидшення процедури частина даних може бути вписана до бланка повістки заздалегідь. Скажімо, назва ТЦК та СП чи його відділу, від якого ведеться оповіщення, та куди викликається громадянин для уточнення військово-облікових даних можуть друкувати разом з самим бланком.
“Уявіть ситуацію. На блокпосту зупиняють машину, перевіряють документи та з’ясовується, що громадянин мешкає в Полтавській області, але на військовий облік за новим місцем проживання не став, тобто в ТЦК та СП нема про нього жодної інформації. Звісно, завчасно виписати йому повістку не було змоги, і її йому виписують на місці зупинки, щоб він прибув до ТЦК та СП і став на військовий облік. При цьому всі дані до неї вносять від руки в присутності громадянина. І вся черга машин чекає завершення цього процесу. А потім ще треба викликати начальника ТЦК, який приїде і поставить свій підпис і печатку? Так це уявляється?” – пояснив Роман Істомін.
Від повістки можна відмовитись, якщо певні дані вносили до неї у відсутності отримувача
ТЦК та СП мають інформацію про людину, яка перебуває на обліку, зокрема – адресу. Вся інформація до повістки вписується у приміщенні ТЦК та СП, а далі його представник їде за вказаною адресою і сповіщає громадянина письмово, що йому потрібно з’явитися до ТЦК та СП для уточнення своїх військово-облікових даних.
Працівники ТЦК та СП не мають права перевіряти документи у громадян – вручення ними повісток незаконне
Наказом військового коменданта визначений перелік осіб, які мають право на перевірку документів під час патрулювання. Таке завдання покладається на співробітників СБУ, поліції, ЗСУ. Відповідно, Територіальні центри комплектації та соціальної підтримки як орган військового управління і структурний підрозділ ЗСУ також залучаються до патрулювання з правом перевіряти документи у громадян.
Якщо представник ТЦК і СП зупинили автомобіль та вимагають взяти повістку – треба все знімати на відеокамеру та викликати Нацполіцію
На блокпосту ваш автомобіль мають право зупиняти ті особи, які виконують там свої обов’язки і які визначені наказом коменданта гарнізону. Якщо автомобіль зупинили на блокпосту, перевіряють ваші документи, вантаж, транспортний засіб, вручають повістку, то знімати цей процес на відеокамеру категорично заборонено. Можна попросити показати документи.
Повістки можна і треба ігнорувати й за це не буде відповідальності
Згідно зі ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, “порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”. Виписується протокол, виноситься адмінпостанова і з правопорушника стягується штраф. За повторне правопорушення може бути відкрите кримінальне провадження за статтею 337 Кримінального кодексу України. Нею передбачено штраф від 3400 до 8500 гривень або рік виправних робіт. А за ігнорування мобілізаційного розпорядження (часто його називають “бойовою повісткою”), відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України, передбачено від трьох до п’яти років позбавлення волі.
Суди не застосовують норму кримінального права щодо ухилянтів
Зараз судді виносять переважно умовні покарання строком 1-2 роки, бо під час засідання підсудні зазвичай розкаюються у вчиненому правопорушенні. Але дуже важливо розуміти, що кримінальне покарання у вигляді умовного строку (як і штрафу) не звільняє громадян від подальшого виконання свого військового обов’язку. Тобто, вони й надалі підлягають мобілізації.
Шукайте деталі в групі Facebook