Відтоді, як Україна здобула незалежність, за межі країни виїхала третина громадян
Нині окрім постійної міграції, досить поширеними стали сезонні поїздки на роботу за кордон. Поїхати працювати на літо, чи на зиму в іншу країну зовсім просто, сайти переповнені оголошеннями з привабливими пропозиціями.
Трудова міграція стала болючою темою для українців. Хтось їде у пошуках кращої долі, хтось – підзаробити за літо, а для когось – це чи не єдина можливість прогодувати сім’ю. Проте, очевидно одне – всі вони сподіваються, що за кордоном їм буде краще. Та чи правда все так ідеально “за бугром”?
На жаль, не існує єдиної системи збору даних про трудову міграцію, до якої б надходили статистичні дані, проте є дослідження та опитування згідно яких, можемо робити висновки.
Статистика
Серед тих, хто працював за кордоном протягом останніх 5 років, 77% виїжджали на сезонні роботи, лише 15% працювали на постійній основі, 7% – мали інший тип робіт.
Найбільшою популярністю серед країн ЄС користуються: Польща, Чехія, Німеччина та Фінляндія, а от заробітна плата вища у зворотному напрямку.
Між чоловіками й жінками існує чіткий поділ праці. Чоловіки в основному зайняті на будівництві, виробництві і в галузі транспорту, тоді як жінки зайняті в основному в готельно-ресторанному бізнесі, догляді за дітьми, пристарілими чи просто займаються хатніми справами в якості гувернантки. Досить затребуваними видами робочої діяльності є сільськогосподарський сектор та допомога по дому.
Сезонні роботи мають свої переваги,одна з яких – можливість повернутися додому, відпочити й знову поїхати заробляти. Разом з тим, сезонні роботи приховують чимало небезпек. Зокрема, шахрайство.
Аферисти й нелегали
Тих, хто хоче нажитись на українцях-сезонниках, на жаль, досить багато. Аферисти пропонують широкий спектр вакансій, відносно низькі ціни за свої послуги, запрошення від роботодавця, допомогу в отриманні візи, та як тільки псевдопосредники отримують на свій рахунок гроші – зникають.
Таких “умільців” не так то й просто притягнути до відповідальності, адже зазвичай працюють вони досить обережно, тому українцям, які все ж вирішують їхати працювати за кордон, варто бути уважними, співпрацювати із перевіреними посередниками чи фірмами, які мають усі необхідні на це документи та дозволи.
Проте, часто останній варіант є просто неможливим, адже значна частина українців наважується їхати працювати нелегально, що ускладнює ситуацію. Такий вибір робить їх соціально незахищеними.
Польща
Так от, у перше півріччя 2016-го у Польщі було затримано 68 громадян України, які працювали на нелегальних тютюнових фабриках. Найчастіше українці, що працюють на таких фабриках, живуть в поганих умовах, їм не гарантована виплата зарплати. Часто псевдороботодавці забирають у них паспорти і телефони побоюючись, що розкриють нелегальний бізнес.
Якщо говорити про офіційне працевлаштування, то Польща є країною №1 у списку сезонних робіт для українців. Лише у 2016 році громадяни України отримали 83% дозволів на роботу, які видають у Польщі іноземцям. Для порівняння, 2015 року цей показник становив 77%, а 2014 року – трохи більше за 60%.
За даними Національного банку Польщі, середній трудовий мігрант з України заробляє 2,1 тис злотих (14 тис грн) на місяць.
Чехія
У десятимільйонній Чехії станом на кінець першого кварталу 2016 року вільними залишалися понад 117 тисяч вакансій. Чеські компанії відчувають нестачу в зварювальниках, слюсарях, слюсарях-інструментальниках і сантехніках. Відтак, уряд заявив, що чехи готові прийняти на роботу п’ять тисяч українців.
Для цього було розроблено і схвалено пілотний проект щодо спрощеної процедури працевлаштування для п’яти тисяч спеціалістів з України.
“Хто спробував то 70-80% приїдуть ще, бо не захочуть працювати за таку місячну українську зарплату, якщо тут її можна заробити за 3-5 днів, кажу за середню зарплату в Україні”, – розповідає Володимир, який зараз працює в Чехії.
Каже у нього переважають хороші враження від перебування в Чехії. Навіть на свята хлопець не захотів повертатись додому. Святкував Новий рік там, у новій для себе країні. Каже, там надзвичайно гарно.
Володимир працює на будівництві, хизується що найбагатший чех є власником новобудови, в якій він і працює. Щодо заробітку, то в Чехії чоловіки в середньому можуть заробити 800-1200$.
Проте й до Чехії українці люблять їздити нелегально. Слабко орієнтуючись у бюрократичних процедурах, українці покладаються на посередників, які нехтують офіційними дозволами.
Українські заробітчани в Чехії беруться за будь-яку роботу і часто змушені працювати в підпіллі, якщо хтось захворіє чи дістане травму – втрачає роботу.
Доречно розповісти історію Костянтина, з яким так і трапилось.
“Їздив працювати в Чехію. Хороша країна, та побув я там всього три дні. Так як в перший же день, ми з друзями пішли в місцевий бар, де трохи випили, між нашою компанією і чехами стався конфлікт, ну й в результаті,я отримав ножове поранення. Вибору в мене не було, звернутися в лікарню я не міг – відразу отримав би депортацію, штраф, викрив би посередника, ну й ряд інших проблем. Я просто подзвонив до знайомого, який віз мене в Чехію і попросив відвезти назад. То була чи не найдовша ніч в моєму житті. Але іншого виходу я не бачив. За допомогою в лікарню звернувся вже в Україні”.
Статистика сумна, 46 % українців – їдуть працювати за кордон нелегально. Вони знають про можливі небезпеки, та все ж, ризикують. Комусь щастить, комусь – ні.
Однак, навіть наявність дозволу на роботу в чужій країні не дає вам гарантій, що все буде гаразд. Труднощі можуть виникнути і в офіційно запрошених працівників.
Фінляндія
Яна, студентка-магістрантка вирішила не втрачати час на канікулах і поїхала працювати в Фінляндію, на ферму збирати фрукти, щоб оплатити собі навчання. Ось, що розповіла вона.
“Поїздка до Фінляндії не була дуже затратною, з візою проблем теж не виникло, так як я мала запрошення. Отримати його мені допоміг посередник, який взяв за свої послуги 150 євро. Проте, я б радила наперед знати місце куди ти їдеш працювати, попередньо сконтактуватись з роботодавцем. Оскільки, можуть виникнути неприємності. На кшталт таких як у мене: ми змінили 4 ферми, бо перша ферма, на яку ми їхали виявилася переповненою робітниками і нас просто відмовилися прийняти, друга – була з низькою оплатою, третя – із сумівними сусідами. Всі витрати, які йшли на оплату дороги, ми сплачували самі. Були й інші казуси: сумнівні сусіди, про яких я вже згадувала, іспанки, що постійно вживали наркотики і мали підозріло вульгарний вигляд. На тій фермі ми затрималися всього на одну ніч, так як дуже злякалися, засинала з поспортом в руці і молитвою.
Як підсумок, поїздка не вдалася, але те, що побувала в іншій країні і пожила серед іншої культури, – однозначно, плюс”
Німеччина
Наступною провідною країною ЄС, в яку мріють емігрувати українці, є Німеччина. Високий рівень життя, гідна заробітна плата, порядок та стабільність, яких так не вистачає на батьківщині. З нелегалами тут справи дещо кращі, відсоток тих, хто їде працювати в Німеччину без права на роботу значно менший, бо ризики депортації вищі та й роботодавці не згідні наймати на роботу без відповідних дозволів. Відтак, в Німеччині існує низка програм, особливо поширені студентські, згідно яких, студенти отримують місце роботи, соціальне страхування, хороший заробіток, досвід і можливість подорожувати.
Німецькі роботодавці досить лояльно ставляться до українських працівників.
Студентка Ання працювала в Польщі на фермі зі збору фруктів та овочів, а наступного літа вона поїхала на аналогічну роботу в Німеччину. Так от, Анна розповіла, що німецькі роботодавці кардинально відрізняються від польських.
“У Польщі ми працювали по 12 годин щоденно, під палаючим сонцем, без належного відпочинку, збирали полуницю. Фізично – це було нереально важко, бо збирати доводилось на колінах, для того попередньо купували спеціальні наколінники, без них суглоби просто не витримували.
“В Німеччині ми працювали по 8 годин в день, більше не дозволяв роботодавець, якщо був дощ – ми залишались вдома, на поле не йшли. Роботодавець надавав спеціальні машинки для збору полуниці, на них було дууууже зручно працювати, це таке собі сидіння на колесах, до якого кріпився ящик в який ми й збирали фрукти, до стільця кріпилась навіть парасоля від сонця”.
Що стосується заробітку, то звісно в Німеччині він вищий. За два тижні студентка Аня заробила тисячу євро.
Що цікаво, самі поляки теж люблять їздити в Німеччину працювати. Їм набагато вигідніше на свої господарства найняти українців і платити їм копійки, в той час, самим – поїхати в сусідню Німеччину, де фізична праця оцінюється дорожче.
Далі Аня розповіла, що роботодавець створив всі умови, аби їм не лише працювалося, а й відпочивалося добре. У їхнє розпорядження було надано машину, яку студенти могли брати і після завершення робочого дня, роботодавець піклувався, щоб українські студенти мали свіжі фрукти й овочі, возив їх на місцеві концерти та фестивалі.
Проте й тут не обійшлось без “ложки дьогтю в бочці меду”. Анна розповіла нам, що зіштовхнулась із проблемою українських заробітчан, яка стосується жінок. На превеликий жаль, німці переконанні в легкодоступності українок. Проституція в цій країні легалізована, вздовж доріг, буквально кожні 20 метрів стоять “вагончики кохання”, в яких левова частка “трудівниць” – українки. Відтак, свідомо чи не свідомо вони зіпсували репутацію й решті українським жінкам, які приїздять працювати в Німеччину на інші роботи. Пояснити німцю, що ти не будеш вступати з ним в інтимні відносини досить складно.
“Це було дуже неочікувано. Роботодавець завжди вів себе дуже порядно, тому коли одного вечора він просто почав відкрито заявляти про свої інтимні бажання, я не на жарт злякалася. Сказати, що у мене був шок, це нічого не сказати. Звісно я відмовила і пояснила, що така поведінка є неприпустимою, але тут я зіштовхнулось із повним нерозумінням. Для нього було в диковинку чути мою відмову.”
Аналізуючи сказане Анною, зрозуміло, що така реакція на її відмову не могла бути безпідставною. Очевидно, що до цього часу – його бажання задовольняли. Тут виникає розчарування й відчай, бо приймав на роботу українських дівчат цей роботодавець вже майже 10 років. Чому всі ті дівчата досі мовчали про інтимні пропозиції від роботодавця – незрозуміло. Після приїзду додому Аня залишила відгук на офіційному сайті вакансій про можливі інтимні пропозиції від роботодавця. Каже, що можливо, це врятує когось від неочікуваного стресу.
За даними Міжнародної організації з міграції в Україні (Мом) 65% врятованих в 2004-2006 роках з рабства українців постраждали від статевої експлуатації. У 2016 році таких жертв всього 5%.
Ось так, в пошуках кращого життя, наші українці згодні жертвувати власним здоров’ям, гідністю, безпекою і навіть життям. Засуджувати їх не варто, адже у кожного заробітчанина своя історія та причини такого вибору.
Гроші – основний фактор, який керує українцями, котрі їдуть працювати за кордон. Та й це не дивно, адже економічна ситуація в країні сприяє масовій еміграції з України.
Шукайте деталі в групі Facebook