“Наказував обслуговувати його і богатирів” – молода військова заявила про домагання полковника.
Валерія Сікал (24 роки) в заяві про домагання написала, що командир “наказами і діями принижував її честь і гідність як офіцера Збройних Сил України”. Про це пише видання “20 хвилин. Вінниця”.
Дівчина з Вінниччини, яку після академії направили служити в Хмельницьку область, ініціювала кримінальне провадження проти свого керівника. Валерія Сікал каже, що командир частини домагався її в обмін на легку службу. Вона ж вибрала другий із запропонованих варіантів – регулярно терпіти приниження і знущання за відмову.
Що змусило жінку все ж заявити про домагання полковника за кілька місяців до кінця строку служби? Заяву про домагання, від яких нібито страждали й інші жінки в частині, написала в поліцію та військову прокуратуру 24-річна Валерія Сікал. Вона спробувала заявити на командира ВЧ А1358, де служить, в Хмельницькому. Але там, каже, з неї тільки посміялися. Тому жінка разом зі своїм чоловіком приїхала писати заяву до Вінниці.
Вона родом з Томашполя, тож стала добиватися відкриття провадження у своєму обласному центрі. Про історію Валерії першими дізналися підписники сторінки голови вінницької громадської організації “Ревізія влади”. У “Фейсбуці” Віталій Павловський наприкінці минулого року описував, що і в нас було непросто лейтенантці подати заяву на полковника. Розповідав, як у відділі поліції на Пирогова, 4 кілька різних співробітників підряд розпитували заявницю про домагання. Теж крутилися, щоб не документувати? І хіба питання про такий злочин не мали б ставитися жінці жінкою? У військовій прокуратурі Валерія теж заявила про домагання командира.
Терпіла цілий рік
За словами Віталія Павловського, поліцейські не хотіли говорити з Валерією в присутності її чоловіка. Він зняв діалоги поліцейських із її групою підтримки та залив в YouTube.
“Вас там послали нах..р, і ви приїхали сюди?”. Ви так особисто говорили, – казав чоловік Валерії слідчому, а той робив великі очі, нібито нічого подібного не було. Але все ж допитав заявницю в присутності чоловіка і під відеозапис.
В поліції Валерія Сікал казала, що протягом року служби інженером відділення технічного контролю в частині на Хмельниччині терпіла від командира, полковника Віктора Іваніва, домагання й приниження.
Він, за словами жінки, проявляв до молодої випускниці військової академії неабиякий інтерес, щойно вона з’явилася в частині. Домовлявся про сексуальний контакт, вона відмовляла. Через це була обляпана калюжею, коли командир проїжджав поруч на машині. І не раз принижена в присутності молодших по військовому званню.
“Він приказує, що “ти маєш вступити зі мною в сексуальний зв’язок, і тоді буде у тебе в службі все добре, все класно, без проблем. Якщо цього не зробиш, то я тобі покажу всі “прєлєсті” армії”, – розповідала Валерія Сікал. “Під час розмови він хапає мене за руки, гладить по нозі, обіймає, прижимає до себе чи до стіни. Постійно змушує до контакту. Я, як тільки можу, тікаю від нього, стараюся уникнути…”
У заяві про домагання написали, що командир “використовував службове становище, наказами і діями принижував честь і гідність її, як офіцера Збройних Сил України”.
Не пустив у відпустку
Журналіст RIA/20 хвилин поговорила з Валерією пізніше по телефону. Вона хворіє. В частину не повернулася. Виходить, військова в самоволці з кінця минулого року до тепер?
“По мені відкрите посадове розслідування про залишення частини, але є рішення лікарської комісії про те, що я після операції потребую відпустки на термін 30 календарних днів”, – пояснює співрозмовниця. Вона каже, що перенесла операцію на хребті, бо під час служби зірвала спину. Переносила важкі боєприпаси, виконуючи службові обов’язки. І якраз тому, що командир її у відпустку за станом здоров’я не відпустив – наказав з госпіталю повертатися в частину й сидіти в квартирі чи санчастині, а чоловіка не пускав на територію – вона й наважилася розказати про домагання.Перед тим звернулася зі скаргою на командира у військову службу правопорядку.
“Мою свободу і вільне пересування він не може обмежити. Не може мене тримати в частині, бо йому так хочеться. Я не злочинець, що мене мають закрити. Не порушую нічиїх прав”, – каже Валерія.
Врешті вона вже й телевізійникам розповіла про домагання. Наводила приклад, як командир викликав її в кабінет і наказував вітати якогось чоловіка в штатському з днем народження. Називав того іменинника генералом армії.
“Я стаю струнко і кажу “Пане генерале, вітаю вас із днем народження, бажаю здоров’я…”. А він з нецензурною лайкою, що не так треба. Потім наказував “сідай, випий, розслабся”. Це в робочий час, у службовому кабінеті”, – розказує Валерія.
За її словами, виклики через чергову частину фіксується, тож можна довести підвищений інтерес до неї з боку командира. А він, як каже лейтенантка, викликав її і в готель для прикомандированих, і до своєї цивільної машини на КПП. Звідти возив у ліс, де знайомив з начальником тамтешнього райвідділу поліції. Пояснював, до кого ще треба бути прихильною, щоб легко служилося.
Інші жінки бояться?
Чи застосовував силу командир після відмови лейтенантки? Валерія каже, що наодинці доводилося відбиватися. А перед свідками вона по формі відповідала “не буду виконувати цей наказ”, розверталася і йшла.
“Тільки я прийшла в частину, старші жінки радили менше потрапляти командирові на очі, бо він любить молоденьких дівчат”, – каже Валерія. “Але я по своїй посаді не можу не потрапляти йому на очі. Одного разу, коли несла добовий наряд, він зайшов в кімнату відпочинку зі своїм першим замом і такою фразою: “давай, роздягайся, лягай, будеш богатирів обслуговувати”…
Заступник навряд підтвердить її слова. Але жінка стверджує, що є інші очевидці домагань. Ті, що вже не служать в частині. А чи будуть говорити підпорядковані звинуваченому жінки-військовослужбовці про те саме?
“Побояться”, – відповідає Валерія. “По-тихому вони розказували випадки. “Віднікуюся, включаю дурочку, і ти так роби”, – казали. Ну, чекайте, скільки я можу так робити? Мені важко психологічно це витримувати. Скільки я з ним зустрічалася, стільки у мене істерика була. Як витерпіти це все і лишитися нормальною людино, без наслідків?
Полковник вирішив мовчати
Журналіст телефонувала Віктору Іваніву. Щойно представилася, він зрозумів, про що будуть питати, сказав “не даю ніяких коментарів” і одразу поклав слухавку. В його декларації можна прочитати, що полковник – сімейна людина: одружений, має двох дітей.
У фейсбук-спільноті “Армія FM” журналісти натрапили на пост за березень минулого року з відео, доданим на YouTube. Це відео називається “Як полковник Іванів знущається над підлеглим особовим складом ЗСУ”. Перейшли за посиланням – “це вилучено через порушення політики YouTube щодо агресивних дій і залякування”. То, виходить, претензії до командира є не тільки в героїні цього матеріалу?
Журналісти-розслідувачі поцікавилися в обласному главку поліції, чи відкрили провадження за заявою військової з Хмельницького. Речниця Анна Олійник каже, що злочин кваліфікували за статтею 154 Кримінального кодексу України “Примушування до вступу в статевий зв’язок” і направили матеріли для розслідування за належністю в Хмельницьке управління поліції. Такі вимоги законодавства – “переадресовувати” справи туди, де все відбувалось.
За її заявою до військової прокуратури, як вже знає Валерія Сікал, також відкрили провадження за аналогічною кваліфікацією. Обидва об’єднають в одну прокурорську справу.
“Мені сказали, що в частині була перевірка, неофіційна, не для паперів, щоб дізнатися, чи є свідки”, – каже Вікторія. “І описані мною в заяві факти підтвердили навіть ті люди, яких я не називала свідками”.
Шукайте деталі в групі Facebook