Батьки школярів звернулися до Зеленського: назріває масштабний бунт

Громадська організація “Батьки SOS” зареєструвала петицію до президента України про скасування шкільної форми, про яку знову заговорили в суспільстві.

Чому українців раптово стривожила ця тема? Спава у тому, що, не дивлячись на те, що шкільну форму не вимагають в рамках реформи та закону про освіту, все ж періодично в деяких начальних закладах спливають історії, коли дітей ображають педагоги, що ті одягнені, не “як годиться”.

“В гімназії мого сина форма — це не просто “діловий стиль”, а недешева і при цьому поганого якості жилетка для всіх і вовняні спідниці для дівчаток. У таку спеку багато дітей у цьому стояли на лінійці”, — розповідає мама школяра Богдана Островська.

Крім того, як показує практика, одягнути дитину “як усі” задоволення не з дешевих.

В інтернет-магазинах вартість шкільних комплектів (піджак, сорочка, спідниця/штани) коливається від 700 до 4000  грн   залежно від типу матеріалу і розміру.

“Часто від батьків вимагають покупку форми тільки певного зразка, іноді за завищеними цінами”, – скаржаться батьки.

Також проти форми українці ще й тому, що цей одяг частіше не такий зручний, як, наприклад, джинси. Крім того, це не дає дітям самовиражатися та формувати смак до вбрання та стилю.

Знайшлися і ті, хто не проти одягнути всіх школярів в однаковий одяг. Їх основний аргумент – рівність.

“Діти повинні вчитися оцінювати один одного за особистісним якостям, а не дивитися, “хто виглядає крутіше”, – вважає киянка Олена Тамбовцева.

Питання шкільного дрес-коду в країні регулюють два документа 90-х років указ президента і постанова Кабміну про її запровадження. Однак ці норми давно застарілі і тепер це повинно вирішуватися по-новому на рівні держави.

У той же час експерти підтримують аргументи прихильників форми, стверджуючи, що шкільний дрес-код йде дітям на благо.

“Форма досить сприятливо впливає на обстановку в школі: вона дозволяє дітям не відволікатися на розглядання один одного, частково приховує фінансове нерівність батьків, тим самим не допускаючи розшарування класу на “тих і інших”, — говорить психолог Лілія Вороніна.