У новому законі про освіту йдеться про сертифікацію вчителів (один раз на три роки). Спочатку тестування педагоги будуть проходити за бажанням, а з 2020 року воно буде обов’язковим. І паралельно буде проходити атестація вчителів (один раз на п’ять років).
Вчитель, який успішно пройшов сертифікацію, може не атестуватися, а до його заробітної плати буде нараховуватися 20 відсотків.
Та нововведень, як завжди, бояться, не сприймають. Особливо тоді, коли немає чіткої програми, не виписані положення… Хто розроблятиме питання для тестування? І як перевірити тестами практичні уміння? Адже не секрет, що сьогоднішні тести ЗНО, іспити у ВНЗ не сприяють розвитку мовлення випускників. Особливо це важливо для педагогів, які мають вільно володіти українською мовою, мати достатній словниковий запас і цікаво розповідати! Хтось говорить, що сертифікація буде більш об’єктивною, аніж атестація…
У деяких областях України вже запроваджували ЗНО для педагогів, до якого входив диктант українською мовою і контрольні питання з профільного предмета. Та результати були зовсім невтішними. Більшість вчителів не впоралися з поставленими завданнями… То що може навчити педагог своїх учнів, якщо сам не володіє знаннями, не має педагогічного хисту, майстерності наставника і вчителя?
Та і чому батьки мають віддавати своїх дітей до репетитора перед складанням ЗНО, якщо вчитель не може навчити, дохідливо пояснити свій предмет? Тож чи потрібне тестування для вчителя? Саме таке запитання ми поставили вчителям.
Надія Іванівна Гриценко, вчитель української мови та літератури (стаж роботи — 41 рік):
— На мою думку, таке нововведення потрібне. Молодим вчителям варто показати свої знання, які вони отримали в педагогічному виші. А педагоги зі стажем мають підтвердити свої знання відповідно до змін програми, до впровадження сучасних методів навчання. Сертифікація вчителів — це не тільки знання предмета, який він викладає. Це перевірка і практичних умінь, і знань педагогіки, і психології, і застосування новітніх методів навчання на уроках. На мою думку, нічого страшного у цьому немає, тому що вчитель просто зобов’язаний знати свій предмет. Чому усі бояться цього? Бо й досі ще не відомо, як і де та сертифікація буде проходити. Міністерство освіти не пояснило, у якій формі це буде проведено. Хто розроблятиме ці питання? Звичайно, знати предмет — це обов’язково! Та буває, що вчитель бездоганно знає предмет, але навчити дітей не вміє. Питання з предметів — це зрозуміло; вони мають відповідати шкільній програмі. Але з педагогіки і психології мають розробити перелік питань, які вчитель повинен знати.
Олена Миколаївна Оляніна,вчитель математики та інформатики (стаж роботи — 20 років):
— Минулого року я пройшла атестацію, тому над цим питанням ще не міркувала. Вважаю, що достатньо тієї підготовки, яку ми проходимо на атестації: відвідування курсів, роботи, які ми здаємо… Думаю, кожен працюючий вчитель знайомиться з новинками. Тестування для вчителя, зокрема, для математика, не зовсім доцільне. Як і мої колеги, я навчалася в інституті. Маю 20 років педагогічного стажу. І необхідно ще перевіряти мої математичні здібності? Чи знаю я математику? Чи можу навчати учнів? Думаю, що якби її не знала, то у цій галузі я б не працювала. Щодо тестування суто з педагогіки… Люди з великим стажем знають, як зацікавити, як навчити учнів. Вважаю, що справжній вчитель завжди стежить за всіма інноваціями, які запроваджуються в освіті.
Лариса Віталіївна Цілик, вчителька початкових класів (стаж роботи — 27 років):
— Питання спірне… Я вже для себе запитувала, чи можна пройти сертифікацію? І гроші мені не завадять. Але не розумію, які там механізми. Якщо залишили старий підхід до нової сертифікації, то тоді вона не потрібна. Якщо сертифікація об’єктивна, то хай вона буде замість атестації. Це буде стимулом для отримання добавки до зарплатні. Важливо також, як саме буде організовано сертифікацію. Якщо вона буде проходити максимально зручно для вчителя, не буде заважати виконанню професійних обов’язків — тоді я «за». Але якщо це буде багато паперів, непотрібної писанини — то таке непотрібне. Я вимог не боюся, мені шкода витрачати час даремно. Хотілося, щоб перевірка була максимально швидкою і об’єктивною. Наприклад, це може бути тестування, результати якого видає комп’ютер.
ДОСВІД
Сертифікація вчителів у США
Щоб учителювати, американський педагог має отримати професійну ліцензію. Для цього й запроваджена сертифікація. Професійні вимоги на видачу сертифікатів установлені на державному рівні. Водночас педагог має враховувати й вимоги того штату, де волів би вчителювати. Для цього є всі інструменти онлайн, як-от: карта сертифікації, де можна дізнатися подробиці освітньої політики кожного штату.
Підготовка. Однією із загальних вимог до сертифікації в усіх штатах є обов’язок пройти курси за акредитованою програмою підготовки вчителів. Для цього кандидат визначає для себе, що він хоче викладати, де й кому. Потім заповнює анкету та отримує персоналізовану дорожню карту навчання.
Тестування. Опісля відбувається базове тестування — читання, письмо та математика. Потім — спеціальне тестування за обраним навчальним предметом. Деякі штати додають особливі вимоги. Наприклад, в Алясці вчителі повинні пройти курси з історії штату та мультикультурного навчання, а у Каліфорнії — курсові та вступні тести з Конституції США. Здавши тести, педагог подає заяву до штату на отримання засвідчувальних документів. Сертифікація має визначений строк чинності.
Національна сертифікація. Пропрацювавши, мінімум, три роки, вчитель може пройти національну сертифікацію. Це не обов’язково, але завершення цього складного процесу вважають престижним досягненням, яке надає зростання зарплати, більше професійних можливостей, полегшення процедури сертифікації поміж штатами.
Як бачимо, у США сертифікація також є системою забезпечення якості освіти. Педагог тут є нібито автономною ланкою освітнього процесу, який сам вирішує:
• де йому працювати — від території до рівня навчального закладу,
• що викладати — від елементарних знань до вузькоспеціалізованих предметів,
• на якому рівні викладати — хоч у дошкільній, хоч у бізнес-освіті.
Шукайте деталі в групі Facebook