План із семи пунктів, щоб змусити Путіна піти
Україна може перемогти у війні, яку не починала, і змусити Росію, агресора, понести міжнародну відповідальність.
Це буде наша спільна з усіма демократичними країнами світу перемога. А поки що тривають запеклі бої, як під Бахмутом, і вмирають українські герої. Поки що гинуть мирні люди – від Бучі, як у березні минулого року, до Дніпра, як у січні.
Росія активно готується до наступу, до реваншу у військовій кампанії, у якій за без місяця рік не реалізувала жодної (!) зі своїх цілей, поставлених перед вторгненням.
Минулого тижня російський фюрер зробив низку заяв щодо планів Кремля. Головні його меседжі:
- війна буде тривалою та виснажливою;
- людська та фінансова ціна неважлива;
- наступна хвиля мобілізації буде, хоча швидше за все носитиме прихований характер;
- грошей для війни – більше ніж достатньо.
ВВП Росії, за попередніми даними Світового банку, знизився минулого року лише на 3,5%. Очевидно, що в довготривалій перспективі санкції справляють негативний вплив на російську економіку, позбавляють її шансів на модернізацію, занурюють у тривалу рецесію.
Санкції заклали під Росію бомбу уповільненої дії, поступово перетворюючи її на православний Іран. Але нам потрібен швидкий вибухоподібний ефект, хвиля від якого якщо не знесе Путіна, то принаймні точно позбавить його ресурсу для тривалої війни.
Пам’ятайте, що поки світ очікує на кумулятивний ефект, в Україні працює російський молох смерті, який знищує українців.
Санкції – це не мета, а лише засіб, а ціль – перемога у війні і справедливий мир.
Із бензоколонки Європи Росія перетворюється на китайську заправку, але вона все ще заробляє на експорті нафти та газу астрономічні суми.
У перші місяці війни ціни на нафту та газ підскочили лише від торгівлі енергоресурсами. Москва отримала $350 мільярдів (!!!) за рік. З таким скарбом Росія може як завгодно довго воювати і не лише з Україною…
Отже, завдання демократичного світу – суттєво скоротити цей дохід у поточному році.
Не забуваймо, що саме падіння цін на нафту розвалило Радянський Союз. А перед тим – змусило Горбачова забрати радянські війська з Афганістану.
Лише з грудня почали діяти найпотужніші санкційні заходи: обмеження цін на російську нафту та ембарго на її постачання морським шляхом.
Десятий пакет санкцій ЄС має бути готовий до річниці російського вторгнення. Як оголошено, він “буде головним чином зосереджений на закритті лазівок, на тому, щоб покінчити з ухилянням від санкцій, і на запровадженні вагомих наслідків для тих, хто обходить санкції Європейського Союзу”.
Слушна думка, однак потрібен більш амбіційний підхід.
Ми наполягаємо на рішучіших санкціях, які сукупно зі збільшенням постачань зброї вже цього року примусять Путіна до миру.
Перше. Очікуємо, що G7 у березні понизить стелю цін на російську нафту. Доречніше було би вживати слово “плінтус”. Поки що гранична ціна на російську нафту виявилася надто позитивною – навіть вищою за ринкову.
Друге. Варто суворо контролювати заборону на перевантаження російської нафти чи виготовлення нафтових коктейлів з її інгредієнтами, покарання за приховування країни походження тощо.
Третє. Через інструменти міжнародного права блокувати вхід до Суецького каналу російських підсанкційних експортних товарів, зокрема енергетичних вантажів, які не застраховані у страхових компаніях, відомих бездоганним дотримуванням режиму санкцій.
Просто не приймати поліси ненадійних страхових компаній, які перебувають під впливом Росії чи її партнерів, які не дотримуються режиму санкцій. Порушників – зупиняти військово-морськими силами країн-членів НАТО.
І тоді росіяни шляхом Васко да Гами витрачатимуть на транспортування нафти до Південної Азії в кілька разів більше часу, ніж навпростець через Суец.
Так, цей механізм має передбачати компенсацію збитків Єгипту, яких той зазнав би через скорочення доходів від припинення транзиту в інтересах Росії – за нашими оцінками, це може скласти приблизно мільярд доларів.
Четверте. З Африки перенесімося до Арктики. Варто суворо дотримуватися обмежень на російську торгівлю скрапленим газом.
Ми вдячні постачальникам обладнання і технологій – французькій Total, німецькій Linde and Siemens, японській Mitsui – за те, що припинили співпрацю з проєктом Arctic LNG2, рівно як і південнокорейській Daewoo Heavy, яка відмовилися від спокусливого замовлення на 15 танкерів крижаного класу.
П’яте. Треба нарешті закрити нафтогін “Дружба”. Нам потрібна допомога в порозумінні з угорцями, чехами та словаками. Це ж абсурд, коли росіяни знищують нашу інфраструктуру, а ми змушені прокачувати приблизно 12 мільйонів тонн російської нафти!
За згодою з партнерами – не маю жодних сумнівів, – Україна зупинить і “Дружбу”, і нашу частину газотранспортної системи (ГТС).
Єдина причина, чому ми й досі качаємо нафту та газ – зважаємо на позицію тих наших партнерів, які й досі споживають російські енергоносії.
Шосте. Позбавити Росію майже десяти мільярдів доларів через втрату нею можливості надавати послуги зі збагачення урану і будівництва АЕС.
“Росатом” як співучасник злочинів російської воєнщини на Чорнобильській та Запорізькій АЕС заслуговує на найсуворіші санкції. Не забуваймо, що й сама Росія шантажує весь світ атомною зброєю.
Сьоме. Наразі заблоковано близько половини золотовалютних резервів агресора – більше, ніж триста мільярдів доларів.
Понад 130 мільярдів доларів, які в золоті, мають бути гарантовано неліквідними. Тож замало заборонити купувати золото у Росії. Має бути заблокована будь-яка можливість використовувати його як заставу чи у вигляді інших інструментів.
Російське золото – це криваве золото, російські діаманти – це криваві алмази, особливо якщо врахувати брудний бізнес групи “Вагнер” в африканських країнах.
За прогнозами, реальні обмеження в нафтогазовому секторі, якщо вони сповна запрацюють в 2023 році, обвалять російський експорт з 530 до 300 мільярдів доларів, а пропоновані нами кроки позбавлять Росію ще 30 мільярдів доларів експортного доходу.
Ще одне завдання найближчих місяців – сформувати наступальний потенціал, достатній для того, щоб звільнити Україну від загарбників і відбити в них охоту нападати на інші країни. Йдеться не лише про танки, про які тільки й говорять цими днями, а про ракети ATACMS, сучасні винищувачі F16 та ударні гелікоптери Apache.
Санкції і зброя, зброя і санкції – це те, що захищає від російської ескалації; те, що забезпечить наближення нашої спільної перемоги і такий довгоочікуваний мир.
Петро Порошенко
Шукайте деталі в групі Facebook