«А чо ви меня заставляєтє говорить по-украински?» – діалог із Донеччини
Цю історію розповіла у себе на сторінці у facebook координаторка українського розмовного клубу «Файно» Оксана Муравльова.
“Краматорськ. Просто гуляємо з онуками. У дворі по Парковій спілкуємося, звісно ж українською.
Пройшов чоловік 60+, привітався, чемно відповіли. Він трохи здивувася, за 10 хвилин не витримав:
– А що ви спілкуєтеся українською?
– Так, а чому вас це дивує?
– Та тут никто так не гаворит.
Пройшло ще хвилин 10, спокійно мотаємо нитки, спостерігаємо за онуками, перелистуємо книгу Мустафи – подарунок-поядку за прапор… Таки не витримав наш співрозмовник, підійшов:
– А можна с вами поговорить?
– А чому ні, ми чемні бабусі.
– А чо ви меня заставляете говорить по-украински?
– Ми? Взагалі між собою спілкуємося.
– Вот во всех магазинах гаворят, везде начали заставлять, Проблему делают.
– Ми вам проблем не створюємо. Ви захотіли поговорити, ми не відмовили. У чому проблема?
– Ви нарошно не хочете со мной говорить по русски…
– Ми спілкуємося рідною, а ваші вже проблеми – говорити з нами чи ні. Ми до вас не підходили.
– Я тут лавочку сделал, а ти на ней сидиш, приехали с западной и свои права качаете…
-??? У чому логіка?
– Ти еще скажи, что дома тоже на украинском говоришь
-Так, спілкуємося. А чому ви мені почали тикати? Не навчені етикету спілкування з жінками?
– А как тебя називать?
– Пані Оксана.
– Ти шо из Польши? Едь к себе домой, я ету лавочку сделал.
– Та ні я з Ясинуватої. Пані Ірина з Краматорська
– так едьте на свою западную, и качайте права. Понаехали тут со своим украинским…
Так, ми пішли, бо з цим «доміношним козлятником» спілкування не приносить задоволення. Але нам тут жити…
До речі, це лише частина розмови… торкалися й теми війни з росією, питань Криму… Як виявилося, ми нічого не знаємо – росія у них не ворог і ніхто Крим не захоплював(((
Шукайте деталі в групі Facebook