Епопея з залякуваннями Києва бойкотом конкурсу та санкціями не матиме реальних наслідків. Але іміджеві втрати без відповідної реакції з боку України можуть бути досить відчутними.
Схоже, Росія вирішила вичавити із заборони в’їзду в Україну російській учасниці Євробачення Юлії Самойловій максимум. Тема, яка мала б затухнути ще тиждень тому, штучно роздмухується. Зараз усі українські ЗМІ масово тиражують заяви голови Європейської мовної спілки Інгрід Дельтенре, у яких вона погрожує санкціями Україні та відмовою низки країн від участі в Євробаченні, якщо наша влада не дозволить в’їхати в країну російській учасниці конкурсу. Дехто у соцмережах вже почав натякати, що, мовляв, може краще справді пустити Самойлову в Україну, щоб не було скандалу. Наскільки серйозними можуть бути наслідки заяв пані Дельтенре?
Реальність полягає в тому, що відмов європейських країн від участі в Євробаченні очікувати не варто. Хіба що Вірменія з Білоруссю можуть підіграти Москві. Зрозуміло, що Дельтентре свідомо накручує інтерес до історії з Самойловою. Не виключено також, що все це награне обурення фінансується Росією.
Поведінка європейських мовників викликає серйозні питання. На сайті ЄМС (до речі, англійською абревіатура звучить менш милозвучно для нас – ЕБУ) погроз керівництва знайти не вдалося. Також звертає на себе увагу розбіжність між першою заявою організаторів, де вони сказали, що розчаровані рішенням України, але поважають наші закони, і другою – від пані Дельтенре. Від неї звучать відверті погрози.
Що має зробити Україна, щоб закрити тему Самойлової? По-перше, ще раз публічно і з аргументами підтвердити, чому в’їзд росіянці заборонено. І що це рішення остаточне і оскарженню не підлягає. По-друге, українські організатори Євробачення цілком могли б закликати до встановлення можливих фактів втручання Росії з метою дискредитації України, наших учасників з гурту Otorvald, а також самої ЄМС. Тому що від заяв і листів пані Дельтенре негарно пахне. І тут питання: що страшніше для європейських мовників – скандал з недопуском Самойлової, чи антикорупційне розслідування. У Швейцарії, де розміщена штаб-квартира ЄМС, полюбляють такі речі. Доведено колишніми очільниками ФІФА й УЄФА Йозефом Блаттером і Мішелем Платіні.
Позиція України щодо бойкоту теж має бути простою: не хочуть, хай не співають. Для того, щоб продемонструвати свою послідовність, українські організатори мають розіслати в оргкомітети країн-учасниць чітке роз’яснення: що може очікувати на їх делегації у випадку публічної демонстрації російських символів або якоїсь іншої форми підтримки “забаненої” Росії.
Зараз ми маємо оперативно перехопити ініціативу в інформаційному плані. Бо поки що виглядаємо так собі: нас лякають, а ми – мовчимо…
Шукайте деталі в групі Facebook