Здав в будинок для людей похилого віку. Останні слова мами перевернули все його життя

Син віддав маму в будинок для людей похилого віку, в нього не було часу доглядати за нею.

 

 

 

Днями я повертався з роботи і побачив сусіда по під’їзду, який сидів на лавочці і плакав. Чоловік середніх років, не приховуючи сліз, сидів і дивився в одну точку, було зрозуміло, що у нього трапилося якесь горе.

Я підійшов і запитав, чи можу я йому чимось допомогти, на що він мені відповів: «Мені вже ніхто не зможе допомогти, я буду жити з цим до кінця своїх днів, немає мені прощення». Чоловік розповів мені про своє горе, яке гнітило його зсередини і не давало спокою.

У лікарні, звідки він щойно приїхав, лежить його мама, здоров’я якої останнім часом сильно погіршилося, але він не в змозі їй допомогти. Справа не в грошах, він заможна людина і непогано заробляє, просто його мама вже старенька і всі болячки даються взнаки.

Колись, років п’ять тому, він відправив свою маму в будинок для людей похилого віку, бо через роботу не міг за нею доглядати. Не те, що його мати була безпорадною, просто вона в силу своїх років погано ходила, і йому доводилося постійно приносити їй додому продукти.

У якийсь момент він вирішив, що йому буде зручніше відправити її в будинок пристарілих, щоб за нею був належний догляд. Принаймні йому було зручніше так думати, щоб його совість була чиста.

Чоловік працює керівником на великому підприємстві і в силу своїх посадових обов’язків, змушений багато часу проводити на роботі. Він рідко відвідував матір в будинку для літніх людей, робота, жінки, друзі, було не до цього.

Читайте також  МОЗ затвердило нові правила виписування рецептів на ліки

Сьогодні вранці йому зателефонували, жіночий голос сказав, що його мама лежить в лікарні і їй дуже погано, і вона просить, щоб він приїхав. Чоловік відразу поїхав до неї. Останній рік він жодного разу її не провідав, йому стало так соромно, на очі набігли сльози …

Коли він увійшов до лікарняної палати, то побачив свою маму, яка лежала на ліжку і важко дихала.

«Привіт, мамо» — тихенько сказав він;

«Привіт, синочок» — прошепотіла жінка.

Вигляд її був дуже хворобливий, дихання супроводжувалося хрипами, а колір обличчя був якимось неживим. Звернувшись до сина, вона попросила вислухати її, не перебиваючи, бо їй дуже важко говорити. Ті слова, які вона сказала своєму синові, назавжди залишаться в його пам’яті, ці слова він не забуде до кінця свого життя:

«Синку, ти не сердься, що я не повідомила тобі про свою хворобу, просто в тебе багато роботи, і я не хотіла тебе турбувати. Лікарі звичайно мовчать, але я то розумію, що мені залишилося недовго, ось я і попросила тебе покликати, попрощатися. Я просто хотіла тебе побачити і переконатися, що з тобою все добре, адже я так давно тебе не бачила.

Мені не страшно, я вже звикла до самотності, я тільки боюся за тебе, щоб ти ніколи не зазнав подібного, щоб твої діти завжди дбали про тебе.

Шкода тільки я вже цього не побачу, не побачу онуків, їх радісний сміх, як вони ростуть. Ти вже не затягуй, одружуйся, заведи сім’ю, адже сім’я, це найголовніше в житті, і я хочу … »

Тут жінці стало погано, і він побіг кликати лікаря.

Читайте також  У Німеччині почали масово затримувати заробітчан з України

Жінка так і не прийшла до тями, лікарі нічого не обіцяють, тільки говорять вірте в краще і приходьте частіше, адже вона сильно сумує за вами.

Вас вразила ця історія?

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело -