Тільки недавно наш Гарант в черговий раз проголосив, що українці нині живуть в умовах небаченої і нечуваної раніше свободи, як уряд вирішив змінити правила їх «прописки». Вони посилюються для всіх добропорядних громадян, яких тепер будуть штрафувати за проживання не за місцем реєстрації. Зате відкривають небачені раніше можливості для шахраїв і аферистів усіх мастей!
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» з 2004 року редагувався вже більше десяти разів. Його назва віддає деякої цинічною насмішкою, тому що декларована цим законом назвою «свобода» в усіх відношеннях регламентується і обмежується його змістом. Але така вже традиція української політики: штучно влаштована криза вона називає реформами, дозвіл і катастрофи – перемогами, а зростаюче обмеження в правах – свободи.
Тепер уряд хоче внести в цей закон ще кілька змін. Перше стосується введення штрафів в розмірі до 1700 гривень за проживання не за місцем реєстрації (прописки). Саме ця новина в першу чергу приголомшила 10 мільйонів українців – а саме стільки наших співгромадян, за даними експертів, сьогодні проживають не за тою адресою, яка вказана в їх паспорті.
Правда, представники уряду спробували зберегти своє обличчя, і без того давно втрачене в ході «реформ», і заявили що їх неправильно зрозуміли. Мовляв, ніхто не збирається штрафувати українців за проживання не за місцем реєстрації, штрафувати будуть за «надання неправдивих даних про фактичне місце проживання». Ось тільки різниці тут ніякої, ті ж яйця, тільки в профіль! Якщо громадянин зареєстрований в одній квартирі, а ночує в інший, то йому загрожуватиме штраф – незалежно від того, як саме його сформулюють. Знову ж таки, це нагадує те, як сьогодні українцям закривають роти, заявляючи що «ми не обмежуємо свободу слова, а перешкоджаємо антидержавній пропаганді».
Причому, тепер влада буде обчислювати таких злісних «непрожівальщіков» шляхом вибіркового стеження. Методи якого вже широко обговорюються: починаючи від традиційного опитування сусідів і закінчуючи установкою стежень відеокамер. Це друге пропоноване нововведення в закон «Про свободу пересування та вибір місця проживання». Да уж, свобода!
Це що ж виходить: поїхали погостювати на місяць до тещі, або вибралися на літо на дачі пожити, і при цьому не перереєструвалися – так уже й порушили закон?! Тому гучне обурення цим поверненням «пропісочного рабства», в якомусь спотвореному вигляді, було абсолютно справедливою реакцією багатьох українців. Ось тільки по-справжньому в цьому законопроекті непокоять не стеження за громадянами і навіть не штрафи.
Згадаймо, що зараз уряд знову починає «ув’язнює» українців, прив’язуючи їх до місця реєстрації. Це вже торкнулося дітей: тепер у батьків вже виникають труднощі з тим, щоб віддати їх в кращу школу в інший район (стосується безкоштовних муніципальних шкіл). Цілком можливо, що українців прив’яжуть і до «своєї» лікарні. Вибір «сімейного лікаря» залишать, але тільки в рамках районної поліклініки.
Але що найгірше, постраждають сотні тисяч українців, що живуть на зйомних квартирах і не зареєстрованих в них. Та й власники цього житла теж! Вже давно не секрет, що держава просто не може спати ночами через те, що українці, які здають в найм квартири або кімнати, не платять з цього податки в бюджет. А бюджету-то всім нардепам на «розпил» не вистачає, вони б’ються через доступ до корита! Але ще більше земноводна тварина душила народних обранців через те, що «нелегально» здають свої квартирки бабульки ще й отримують субсидії на ці самі квартири, тобто обкрадають владу двічі. Адже те, що у цих бабусь пенсії 1500 гривень, і свої квартири вони здають не від хорошого життя, тулячись у дітей за шафою, це владу анітрохи не хвилює.
Ловити «нелегальних орендодавців» раніше начебто не було законних підстав. Зате тепер з’явиться можливість під виглядом перевірки «достовірності даних про проживання» вистежувати хто де живе, щоб потім з’ясувати, які квартири здаються в оренду.
Але ще більше насторожує пропоноване значне спрощення процедури реєстрації. Ні, то, що це можна буде зробити онлайн, буквально за кілька хвилин, або просто подавши заяву до реєстраційного відділ, без необхідності збирати купу довідок, без необхідності ставити штамп у паспорт – це, безумовно, здорово. Адже всі ми знаємо, яким мукою, часом, є процес прописки-виписки.
Однак автори законопроекту вирішили піти ще далі: тепер для прописки не знадобиться і згоди власників житла! Їх просто потім повідомлять (а може і не повідомлять, забудуть), що в їхній квартирі вже зареєстрований новий мешканець. А якщо господареві квартири це не сподобається, він може потім піти поскаржитися! Куди саме, не вказується – може бути в Печерський суд, а може в «Спортлото».
Що ж це виходить, тепер кожен бажаючий може прописатися в нашій квартирі, без всякого дозволу і взагалі без нашого відома?! Причому, йому за це загрожує, максимум, штраф в 1700 гривень. Так, серйозна перешкода для «бешкетників» і «жартівників», тому що 1700 гривень – це ціла пенсія, дві стипендії або середня тижнева зарплата. Але це пил для квартирних аферистів, а також тих, хто поставив собі за мету когось серйозно насолити, заблокувавши продаж або обмін нерухомості. Як? Та дуже просто: без відома господаря в квартирі прописуються діти, інвалід або інсультних старенька, хто завгодно з категорії «невиселяемих осіб». І поки нинішній господар квартири або її покупець будуть бігати зі скаргами, домагаючись анулювання помилкової реєстрації мешканця-примари, пройде чимало часу.
Але не варто робити поспішних висновків про те, що уряд вирішив внести в закон дану поправку, йдучи назустріч побажанням квартирних аферистів. Ні, це, образно висловлюючись, непродуманий побічний ефект. А ось головна задумка бачиться зовсім інший – хоча, втім, вона теж може використовуватися для шахрайства, але тільки не на ринку нерухомості, а під час виборів.
Справа в тому, що одночасно зі спрощенням процедури реєстрації місця проживання, буде спрощена і процедура реєстрації виборця. І буквально кожен українець може всього за добу змотатися в будь-яке місто України, прописатися там де душа забажає (зробивши це за допомогою ноутбука або смартфона), потім піти на виборчу дільницю, зареєструватися там, проголосувати за кого хочеться – а після цього, знову ж таки, за добу виписатися і повернутися додому.
Пам’ятайте, як раніше автобуси возили з дільниці на дільницю найнятих виборців з підробленими відкріпними талонами? Тепер ніяких талонів підробляти не потрібно, все робиться абсолютно законно за допомогою тимчасової реєстрації. Єдина невелика проблемка – зареєструватися так, щоб потім цю реєстрацію не визнали «недостовірної інформацій». Але, знову ж таки, прописуватися будуть лише на час виборів. Перевірити всіх прописаних ніхто не встигне. Та й в Україні вже є практика «реєстраційних адрес», за якими примудряються прописатися десятки, сотні, а часом і тисячі осіб!
Це не вигадка: так, в Луганській області за адресою офісу управління соцзахисту були прописані 15 тисяч (!) Нібито переселенців із зони АТО. І якщо півтори дивізії пенсіонерів примудрилися прописати в офісі соцзабезу, то що завадить тимчасово прописати 10 тисяч виборців в офісі однієї з політичних партій?
Схоже, що дана «реформа» приймається як раз з прицілом на вибори 2019 року. Але якщо в рамках президентських виборів вона начебто марна (як ні переміщай виборців по країні, загальний результат однаковий), то при голосуваннях на одномандатних округах, а також на місцевих виборів такі кочують виборці можуть кардинально вплинути на результат голосування.
Шукайте деталі в групі Facebook