Психологи назвали 6 причин.
Цькyвання в школі, ceксуальне та псuхологічне насuльство – з усім цим можуть зіткнутися діти. Ті, хто це пережив, воліють нічого не розповідати мамі і татові, а вже тим більше не просити їх про допомогу.
Щоб дитина довіряла свої проблеми батькам з самого раннього дитинства вони повинні побудувати теплі стосунки. Інакше діти будуть мовчати про свої проблеми, бо будуть боятися, що:
На них будуть крuчати або почнуть бuти. Якщо на дитину постійно підвищують голос з-за дрібних проблем, наприклад, вона розбила чашку або отримала погану оцінку в школі, то серйозні проблеми можуть викликати великий спалах гніву у батьків – так вважають діти і воліють мовчати.
Вони не хочуть засмучувати батьків. Якщо діти не відчувають дорослого стрижня у батьків, якщо вони бачать, що ті не вміють справлятися по-дорослому зі своїми емоціями і проблемами, то вони не можуть на них спертися у важку хвилину і довірити свої проблеми.
Вони бояться неприйняття і звинувачень. Якщо ви повторюєте дитині, що вона сама винна у якихось дрібних негараздах, то не чекайте, що вона прийде до вас з серйозними неприємностями.
Вони бояться, що їм не повірять. Якщо батьки займають бік чужої людини в конфлікті, наприклад, вчителя або вихователя і не вірять словам дитини, то з великими проблемами вони боятимуться приходити до мами і тата. У будь-якій ситуації батьки повинні залишатися на боці дитини та краще підтримати дитину у брехні, ніж залишити один на один з проблемами в небезпечний момент.
Бояться надмірного контролю з боку батьків. Якщо при будь-якій розповіді діти отримують від батьків тонну повчань і порад, то вони не прийдуть до них з великою проблемою, тому що ті не зможуть стати просто підтримуючим слухачем.
Діти ніколи не розмовляли з батьками на ці теми. Батьки повинні не соромитися говорити з дитиною на будь-які теми: бyллінг, сekс, наcuльство. Також потрібно нагадувати дітям, що в складній ситуації ви зможете допомогти і що потрібно звернутися до вас.
Шукайте деталі в групі Facebook