Огризко: Путін припинить криваву війну, коли припиниться імітація боротьби за мир. Інтерв’ю
Переговори президентів Зеленського та Путіна є небажаними у форматі сам на сам. Лише за умов критичного послаблення Росії, коли постане питання про фізичне існування цієї держави-агресорки, Кремль зможе прийняти українські умови закінчення війни, а саме відновлення територіальної цілісності та суверенітету.
Щоб подолати ворога, йому необхідно виставляти жорсткі ультиматуми, на які Захід поки що не наважився. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
– Яка ваша думка щодо можливих переговорів Зеленського і Путіна? Чи доцільні вони станом на сьогодні та й узагалі?
– Мені здається, що найкращим варіантом для нас були б переговори не сам на сам із Путіним, а переговори у складі коаліції західних країн і України, коли це буде спільна українсько-західна позиція.
Тоді наші аргументи і наша роль буде значно сильнішою, ніж коли ми говоритимемо сам на сам із Путіним, який буде висувати чергові ультиматуми. Думаю, це апріорі не виграшна позиція.
– У контексті теми допомоги західних партнерів хочу нагадати про телефонні розмови, які провів президент Франції Макрон із Зеленським і Путіним. Яка роль Макрона, Франції і Європи загалом у переговорному процесі?
– Якщо Захід – Макрон, Шольц та інші – будуть просити Путіна, то ця роль буде дорівнювати нулю. До Путіна можна йти лише з одним: із силою і ультиматумом. Допоки цього не буде, всі ці розмови, всі ці заклинання і заклики не будуть вартувати нічого. Це імітація бурхливої діяльності. Макрон це робить напередодні президентських виборів. Йому потрібно показувати, що він миротворець, що він дбає про безпеку Франції – за рахунок безпеки України.
Тому тут я не бачу жодних інших логічних і розумних речей, окрім імітації діяльності, яка, на жаль, відбувається завдяки українським захисникам.
Можна говорити про серйозні жорсткі ультиматуми Росії, і тоді вона на це буде належно реагувати. Все решта – імітація боротьби за мир.
– З одного боку, небо над Україною досі не закрите, нафтового ембарго проти Росії немає. З іншого боку, ми бачимо безпрецедентну підтримку українців у країнах Європи, які евакуюються з України. Як загалом ви оцінюєте допомогу Заходу нашій країні під час війни?
– На жаль, ніякі ембарго – газові, нафтові чи вугільні – запроваджені не будуть. Бо є такі країни, як Німеччина, Франція, Нідерланди, які не хочуть позбуватися комфорту, який вони зараз мають. Для них це важливіше, ніж доля українців та України.
Тому вони будуть продовжувати купувати російську нафту, російський газ, російське вугілля і казати, що вони проти ескалації на фронті, й рішуче заперечуватимуть, щоб “конфлікт”, як вони кажуть, вийшов за межі України.
У цьому полягає позиція наших дорогих західних партнерів. Позиція цинічна, аморальна, але така, як є.
Давайте не забувати про те, що насправді є дуже велика необхідність у наданні Україні певних видів озброєнь, але, на жаль, того, що нам потрібно, ми досі не отримали.
Тому я вірю в одну гарантію безпеки України: коли українська армія має найсучаснішу зброю, коли може захистити себе сама. А всі розмови про якусь нейтральність – це маячня, яку нам накидають для того, щоб за наш кошт якнайшвидше домовитись з Росією і повернутися до звичайного бізнесу.
Тому поки що в мене песимістичні прогнози щодо того, що наші західні партнери будуть реально робити, щоб припинити цю криваву агресію.
– Із заяв Путіна витікає, що він переконаний: в Україні відбувається протистояння між Росією і НАТО, Росією і США. Можливо, саме президент Штатів повинен поставити крапку в цьому питанні? Можливо, саме він має вести переговори?
– Мають бути переговори у складі: Джонсон, Дуда, Зеленський – з одного боку, Путін – із другого. Тоді в цих переговорах буде якийсь сенс і буде шанс поставити Путіна на місце. Все решта – фантазії, не більше.
– Президент Зеленський нещодавно ще раз наголосив на тому, що на переговорах не може йтися про жодні поступки в плані суверенітету чи територіальної цілісності України. Чи може Кремль в якійсь перспективі за якихось умов прийняти таку позицію?
– Звичайно, може. Якщо в результаті спільних дій України на військовому напрямі й Заходу на економічному напрямі Росія буде настільки економічно, політично, дипломатично ослаблена, що зрозуміє, що будь-яке продовження її агресії означатиме початок її фізичного розпаду. Коли стане зрозуміло, що завтра буде вже пізно, завтра може постати питання фізичного існування цієї країни.
До цього часу Путін буде триматися своєї лінії. Думаю, для нього цих 15 тисяч загиблих – це ніщо, це не те, що буде його стримувати. Він може помножити цю цифру і на три, і на чотири. Для нього людське життя нічого не варте. Він буде кидати в цю криваву топку все більше і більше людей, аби досягти якихось своїх ілюзорних цілей.
Тому лише критичне послаблення Росії, переведення її у стан фактичної економічної деградації – це те, що реально може допомогти Україні вижити і перемогти.
Шукайте деталі в групі Facebook