Інтернет-шахраї за підсумками року обдурили українців на 252 млн грн — дослідження

Популярним способом обману користувачів з 2020 року стало використання фальшивих копій сайтів.

За минулий рік кіберзлочинці вкрали в українців 252 млн грн, а найпопулярнішим способом обману продавців стало використання сайтів-підробок.

Про це йдеться в результатах дослідження OLX, проведеного до Дня безпечного інтернету, який відзначають 9 лютого.

За даними дослідження, покупки через інтернет роблять понад 11 мільйонів українців, з них кожен четвертий робить понад 20 замовлень на рік. Згідно з останніми дослідженнями CBR, минулого року під час покупок в інтернеті зі зловмисниками стикалися 35% опитаних українців.

Головними методами злочинців стали:

розміщення неіснуючих товарів на платформах і соцмережах (Коли жертва пересилає гроші за передоплатою);
телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцеві, який видає себе за представника банку або поліції);
фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс і вводить там особисті платіжні дані).
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінг з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом за 2020 рік з фішингом при купівлі або продажу товарів на платформі зіткнулися приблизно 20 тисяч осіб.

З них 62% (12, 4 тис.) змогли зберегти свої гроші вчасно звернувшись в онлайн-підтримку, а також завдяки уважності і знанню правил. При цьому попалися на обман шахраїв і втратили гроші близько 7700 користувачів.

Зазначається, що найбільшу кількість шахрайських дій було зафіксовано в грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року і січневого локдауну.

Головною проблемою в e-commerce українські підприємці називають високу конкуренцію (Фото: НВ)
Онлайн-торгівля в Україні. Жінки частіше керують компаніями зі штатом понад 10 осіб — дослідження
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема з шахрайством проти продавців:

Читайте також  Все шукають нові лазівки: Адвокати знайшли для Зайцевої “рятівний круг”

псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
відразу писав в сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
надсилав сторонні посилання (які вели на фішингові сайти) і переконував перейти за ними;
ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив і навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс і термін дії карти, щоб в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело