Народні обранці вкотре взялися змінювати умови роботи для фізосіб-підприємців (ФОПів). До Верховної Ради внесено законопроєкт № 5866, який, у разі його ухвалення, суттєво змінить життя бізнесменів – платників єдиного податку.
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту, його головними цілями є:
спрощення ведення бізнесу в Україні;
впровадження нових і прозорих правил роботи;
скорочення витрат платників податків на виконання податкового боргу.
Авторами документа виступили народні депутати від партії “Слуга народу”, серед яких Микола Тищенко, Олексій Леонов, Михайло Лаба та інші. За даними офіційного сайту парламенту, законопроєкт вже передано на розгляд профільного комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. OBOZREVATEL розбирався, у чому суть пропонованих нововведень.
1. Тотальна фіскалізація скасовується
Згідно з проєктом, пропонується скасувати обов’язкове застосування РРО з 1 січня 2022 року. Без касових апаратів зможуть працювати ФОПи другої, третьої і четвертої груп, які не є платниками ПДВ. Водночас треба дотримуватися єдиної умови – ціна одиниці товару або послуги, якими торгує ФОП, повинна бути меншою, ніж поточна мінімальна зарплата (6000 грн).
Якщо ж ціна реалізованого товару/послуги вища від мінімальної зарплати, то касовий апарат можна буде не застосовувати в таких випадках:
якщо виторг від продажу дорогих товарів/послуг буде відображуватися в типовій формі обліку і здаватися в банк протягом 3 банківських днів;
якщо розрахунки за дорогі товари/послуги будуть проводитися виключно в безготівковій формі.
Слід зазначити, що автори законопроєкту пропонують повністю звільнити від касових апаратів операції з розрахунків через термінали з застосуванням карток. Це означає, що навіть ті ФОПи, які на сьогоднішній день зобов’язані застосовувати РРО (торгівля ліками, медвиробами, побутовою технікою і т.д.), зможуть не використовувати їх, якщо ініціатива “Слуг” буде ухвалена парламентом.
Відмова від загальної фіскалізації є, мабуть, найбільш резонансною з усіх запропонованих законопроєктом новацій. Автори документа вважають, що ідея обов’язкового застосування РРО, які з 2017 року почали впроваджуватися в певних сферах економічної діяльності, не довела на практиці свою ефективність.
“Очікуваних результатів щодо детінізації та легалізації бізнесу, збільшення зайнятості та доходів бюджету не відбулося. Навпаки, зросла кількість перевірок податкових органів, збільшилися витрати на обслуговування касових апаратів у легального бізнесу, скоротилася кількість платників єдиного податку, а тіньова частина бізнесу не легалізувалася через збільшення адміністративного тиску та необґрунтованих штрафів”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту.
Паралельно зі скасуванням касових апаратів проєкт закону надає право контролювальному органу отримувати від банків інформацію про обіг коштів на поточних банківських рахунках ФОПів за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками із зазначенням контрагентів та призначення платежів.
2. Ліміти річних доходів для “єдинників” значно збільшуються
Насправді законопроєкт не змінює наявні на сьогодні ліміти для кожної з трьох груп ФОПів, які вибрали спрощену систему оподаткування. Вони залишаються на рівні:
167 мінзарплат для 1-ї групи:
834 мінзарплат – для 2-ї групи;
1167 мінзарплат – для 3-ї групи.
Однак передбачається одна дуже важлива новація – граничний обсяг доходу ФОПа збільшується на 300 поточних мінімальних зарплат за кожного працівника, якого він взяв на роботу.
Як це буде виглядати на практиці?
Якщо ФОП на другій групі буде працювати без найманих працівників, граничний обсяг його річного доходу для збереження статусу “спрощенця” не повинен перевищувати 834 мінзарплати (5 004 000 грн), у разі приймання на роботу 2 найманих співробітників – не більш ніж 1434 мінзарплати (8 604 000 грн), у разі оформлення ще плюс 3 співробітників – не більш як 2 334 мінзарплати (14 004 000 грн) і так далі.
Таким чином, згідно з новими правилами, у кожного ФОПа-єдинника буде індивідуальний ліміт річного доходу залежно від кількості найманих працівників.
Разом з тим, серйозні зміни чекають підприємців 3 групи. Для них вводяться обмеження за кількістю працівників, яких вони можуть прийняти на роботу. Зараз для таких ФОП ніякого ліміту в цьому плані не передбачено, а ось проєктом Закону він встановлюється на рівні 10 найманих працівників, як для ФОП 2-ї групи. Чим викликане таке обмеження, автори документа не пояснюють.
3. Книги обліку доходів повертаються
Не минуло й року з того часу, як Книги обліку доходів для ФОПів-єдинників канули в лету, як зараз їх знову зібралися реанімувати. Народні обранці стверджують, що ведення обліку в довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів (як відбувається сьогодні) призведе до втрати чинної системи контролю отримання ФОПами доходів, особливо під час продажу дорогих товарів.
Через це нардепи хочуть впровадити типову форму обліку доходів і витрат (аналог тієї ж Книги обліку). Виключно за такою формою зобов’язані будуть вести облік ФОПи 3-ї групи і вести записи щомісяця.
Але найбільше не пощастило підприємцям, які торгують дорогими товарами і послугами (тобто ціна за одиницю яких більша від поточної мінзарплати). В такому разі облік доходів від продажу товарів і послуг треба буде не тільки вести виключно за типовою формою, а й розписувати окремо кожну угоду і підбивати підсумки за кожен робочий день. Тобто для таких ФОПів облік стане ще жорсткішим, ніж до скасування Книги обліку.
Для тих “єдинників”, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, дозволять і далі підбивати підсумки щомісяця, але вести їх доведеться теж за типовою формою.
Згідно із законопроєктом, право вести облік в довільній формі матимуть ФОПи, які не є платниками ПДВ, торгують недорогими товарами і послугами і виключно в безготівковій формі. Однак на практиці таким правом зможуть скористатися одиниці.
Нагадаємо, закони про застосування касових апаратів у сферах торгівлі, харчування і послуг, а також про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі було підписано президентом України Володимиром Зеленським ще 17 жовтня 2019 року. Ці закони вводять обов’язкове використання РРО фізичними особами-підприємцями, які працюють у сфері торгівлі і харчування, починаючи з 1 січня 2022 року (з урахуванням мораторію).
Однак у листопаді 2020 року депутати хотіли відкласти введення в Україні обов’язкових касових апаратів для ФОПів. Відзначали, що через пандемію малий і середній бізнес страждає. Зараз же, мабуть, вирішили піти більш кардинальних шляхом.
Шукайте деталі в групі Facebook