У Верховній Раді дали “зелене світло” принципово новому підходу до регулювання трудових відносин між роботодавцем і найманими працівниками. Профільний комітет парламенту схвалив законопроєкт № 5371, яким пропонується запровадити вільний трудовий договір для малого і середнього бізнесу.
Це випливає з повідомлення Комітету з питань соціально політики та захисту прав ветеранів, оприлюдненого на його сайті в п’ятницю, 28 травня. Авторами даного законопроєкту виступила численна група депутатів від партії “Слуга народу”. До розробки документа також причетний Офіс простих рішень і результатів при Нацраді реформ, який очолює Міхеїл Саакашвілі.
Основною метою законопроєкту його автори називають легалізацію трудових відносин шляхом їх максимального спрощення та усунення багатьох обтяжливих процедур, які сьогодні вимагаються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. Більш того, депутати впевнені, що надання свободи у трудових відносинах дозволить значно підвищити заробітні плати працівників.
Зокрема, глава “соціального” Комітету Галина Третьякова зазначає, що обтяження трудових відносин зайвою бюрократією в ринкових умовах призводить до того, що роботодавець змушений платити меншу заробітну плату. Нардеп упевнена, що змінити ситуацію в кращу сторону можна за допомогою укладення вільних трудових договорів, як це відбувається сьогодні в багатьох країнах – США, Японії, Франції, Іспанії, Швейцарії та інших.
1. Роботодавцям, які відносяться до малого і середнього бізнесу, дозволяється оформляти працівників в договірному режимі, укладаючи з ними вільні трудові договори. Саме ці договори (а не норми КЗпП!) будуть визначати всі основні умови трудових відносин між роботодавцем і працівником з їх взаємною згодою.
Застосовуватися такий договірної режим буде не до всіх трудових відносин, а лише до тих, які виникають:
між працівником і роботодавцем з чисельністю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 чоловік;
між роботодавцем і працівником, розмір зарплати якого становить на місяць більше 8 розмірів мінімальних зарплат (зараз це 48 тис. грн).
В умовах договірного режиму сторони на власний розсуд регулюють свої відносини в частині прийняття на роботу і звільнення, умов оплати праці, норм праці, розміру зарплати з урахуванням встановленого законом граничного мінімуму, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу і відпочинку.
При цьому законопроєктом уточнюється, що умови договору встановлюються з дотриманням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП. За взаємною згодою працівника і роботодавця можна буде укладати безстроковий або строковий вільний трудовий договір.
2. Визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму.
Зокрема, щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати будуть надаватися працівникам з урахуванням таких особливостей:
на прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості або надана працівникові на його повну тривалість. При цьому тривалість відпустки не може перевищувати встановлені законодавством норми;
за сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін більше 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором (за чинним законодавством дозволяється брати відпустку за свій рахунок лише до 15 днів);
зарплата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше першого дня відпустки.
Конкретний період надання щорічних відпусток узгоджується між працівником і роботодавцем індивідуально, або роботодавець за погодженням з працівником затверджує графік відпусток. У трудовому договорі можна обумовити, за скільки треба попереджати роботодавця про початок відпустки і чи треба це робити взагалі.
Показово, що перенесення щорічної відпустки з ініціативи роботодавця може здійснюватися без згоди працівника, якщо можливість і підстави такого перенесення визначені трудовим договором.
3. Встановлюються терміни і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму.
Зокрема, визначається, що заробітна плата виплачується не рідше ніж один раз на місяць. При цьому трудовим договором за взаємною згодою сторін може визначатися розмір зарплати працівника в іноземній валюті із зазначенням еквівалента її суми в грошовій одиниці України.
4. Визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму.
Якщо законопроєкт буде підтриманий народними депутатами, то роботодавець зможе одноосібно, за власною ініціативою розірвати трудовий договір з працівником, якщо інше не буде визначено трудовим договором. При цьому передбачається, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в односторонньому порядку здійснюється з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі не менше 3 мінзарплат.
Шукайте деталі в групі Facebook