Міністр юстиції США Вільям Барр продемонстрував широкому загалові нібито повний звіт спецпрокурора Роберта Мюллера про так званий “Рашагейт” – тобто, про втручання Росії до виборчого процесу в Америці та про можливу змову Дональда Трампа з Кремлем.
Насправді, повним цей екземпляр назвати важко, тому що в презентованому американському суспільству документі мають місце численні лакуни. Тепер американські конгресмени вимагають, аби Барр надав їм все ж таки справді повний звіт Мюллера. Барр поки що відмовлюється та продовжує стверджувати, що Мюллер не знайшов жодної провини Трампа, справу слід завершити й все забути. Крапка.
Вільям Барр
Міністр юстиції США Вільям Барр / Фото Радіо Свобода
Насправді ж, навіть продемонстрований широкому загалові “відредагований” варіант недвозначно вказує на те, що Трамп намагався завадити розслідуванню своєї російської афери – а ці дії вже самі собою є порушенням закону. Що ж написано в тому документі? Даємо короткий перелік.
1. Ніякої злочинної змови з Росією?
Чи змовлялися Трамп та його виборчий штаб із росіянами, аби перемогти на президентських виборах в 2016 році? Це – ключове питання, на яке мав дати відповідь Мюллер. Відповідь (за мінистром юстиції) – ні. Саме цей висновок Барр поквапився презентувати Америці, щойно отримав документи від спецпрокурора.
Нині ж, в більш розгорнутому варіанті, можна побачити, що Мюллер в своїх висновках просунувся набагато далі: справді, аби точно говорити про змову, слід зафіксувати, що обидві сторони (команда Трампа та кремлівські представники) домовилися про “вплив на вибори”. Такого не було, але натомість зафіксовано було, що в конфіденційних перемовинах (які таки мали місце!) російська сторона “схвалювала можливу перемогу Трампа”, а члени трампової команди мали численні особисті зв’язки з Кремлем.
Американська преса констатує, що Мюллер не назвав Трампа невинним – він встановив, що доказів його провини замало. Втім, з точки зору закону, брак доказів інтерпретується, як невиновність.
Роберт Мюллер
Спецпрокурор Роберт Мюллер / Фото LIGA.net
2. Докази перешкоджання відправленню правосуддя
Чотирьохсторінковий “синопсис” звіту Мюллера, якого було презентовано Барром, містив у собі інформацію, що спецпрокурор не зміг сягти конкретного висновку, чи перешкоджав Дональд Трамп американській юстиції. Більш ніж 180 сторінок нинішнього (нагадаємо – знову ж таки, неповного) звіту містять численні вказівки, які саме дії Трампа можуть вважатися таким перешкоджанням. Окрім усього іншого, це – намагання “пресувати” та подальще звільнення з роботи директора ФБР Джеймса Комі, який вів розслідування в межах “Рашагейту” проти засудженого нині шефа трампового виборчого штабу Пола Манафорта
Окрім того, Роберт Мюллер вказує, що Трамп намагався через свого співробітника, Дона Макганна, піддати тиску тодішнього міністра юстиції Джеффа Сешнза, аби той звільнив з роботи самого спецпрокурора. Аргументація Трампа: Мюллер, мовляв, є упередженим. Сам Мюллер пише з цього приводу в своїй доповіді: “Якби ми були певні (…), що президент однозначно не чинив ніяких перешкод законові, ми б так про це й написали”. Але цього висновку команда Мюллера, маючи на руках ті факти, які вона “відкопала”, не зробила й зробити не могла.
3. Звинуватити Трампа не можна?
На кількох сторінках Мюллер пояснює (посилаючись на чинне законодавство), чому він не висунув звинувачення в перешкоджанні юстиції. Він вказує на практику міністерства юстиції, згідно з якою діючий президент не може бути звинуваченим. Проте, кожен звинувачений має право на швидкий процес, аби відкинути звинувачення в свій бік. Через те, що Трамп, як президент, не може бути звинуваченим, то й звинувачення проти нього “зависнуть у повітрі” аж до кінця його президентства. Тобто, від судового переслідування Трампа захищає не його невинуватість, а його президентська посада.
Окрім того, підлеглі Трампа, можливо, врятували свого шефа від найгіршого тим, що… просто не виконували його наказів. Той же Комі, наприклад, продовжив розслідування проти радника Трампа з питань безпеки, Майкла Флінна, незважаючи на те, що президент непрямим чином попросив його припинити слідство. Дон Макганн не передав наказ Трампа мінистру юстиції Джеффу Сешнзу звільнити Мюллера. Тому намагання президента завадити слідству залишилися без результатів – але, підкреслює доповідь, вони мали місце.
Слід зазначити, що через ці “невідповідності” довіра до нинішнього американського міністра юстиції, Вільяма Барра, потроху випаровується, як роса на сонці. Замість того, щоб передати доповідь Мюллера громадськості без коментарів та без лакун, Барр за півтори години до публікації дав прес-конференцію, під час якої висловив свою власну думку про найважливіші пункти цього документу. Барр скористався можливістю, аби підтримати найзапекліші атаки Трампа проти цього слідства. Президент, за його словами, “не мав жодних злих намірів” та “зрозумілим чином був розгніваний тим, що слідство – як він чесно вірив – має просто повалити його, як президента”.
Цією недвозначно протрампівською заявою Барр “підставився” сам. Окрім того, з уже оприлюдненої доповіді випливає, що Мюллер та його команда отримали серйозні вказівки на трампові намагання перешкодити слідству. “Коротке резюме” Барра, навпаки, стверджувало, що слідчі не дійшли з цього приводу взагалі жодних висновків. В цьому зв’язку Барра вже критикували раніше – під час сенатських слухань, які відбулися тиждень тому, Барр заявив, що на кампанію Трампа “націлилися шпигуни” – такими він, мінистр юстиції США, бачить своїх власних підлеглих, слідчих групи Мюллера…
4. Мюллер “вмиває руки”?
Сам Роберт Мюллер офіційно передав тепер відповідальність Конгресові США. Він зазначив у доповіді: “Ми дійшли висновку, що Конгрес має повноваження, щоб утримати президента від зловживання його владою”. Ця фраза може бути розцінена, як підтримка слідству, яке розпочала тепер американська Палата представників проти Трампа. Втім, Мюллер не вимагає від Конгресу, аби той розпочав проти Трампа процедуру імпічменту.
5. Відкриті питання
Великі частини доповіді Мюллера, які є пов’язаними із заарештованим кілька днів тому у Великій Британії скандальним власником Інтернет-порталу WikiLeaks Джуліаном Ассанжем, були вилучені з презентованого американцям документу.
Нагадаємо, що невдовзі перед президентськими виборами 2016 року в США, ця платформа оприлюднила компрометуючі електронні листи суперниці Дональда Трампа – Гілларі Клінтон, які були вкрадені російськими хакерами. Проти колишнього радника Трампа, Роджера Стоуна, який підозрюється в контактах з WikiLeaks, наразі ведеться розслідування та висунуте звинувачення – саме тому, як пояснив Барр, пасажі про Ассанжа були видалені. Але це перешкоджає водночас і тому, щоб американці дізналися більше про можливі домовленості між WikiLeaks та командою Трампа.
Асанж
Засновник сайту Wikileaks Джуліан Ассанж
Роберт Мюллер передав багато справ, які перебувають поза його повноваженнями, як спецпрокурора, до інших слідчих або судових інстанцій. Колишній адвокат Трампа Майкл Коен, наприклад, був звинувачений через численні фінансові порушення та засуджений судом у Нью-Йорку. В доповненні до доповіді Мюллера перераховані ще 12 невідомих досі випадків, які теж були “вимарані” з презентованого пресі екземпляру. Тому виникає питання: хто з оточення Трампа, можливо, ще попаде “під роздачу”?
Майкл Коен
Щодо самого Дональда Трампа, то йому, певно, розслаблятися та вважати себе переможцем нема причини. Слідство проти нього продовжується, просто тепер його вестиме не підлеглий його підлеглого, спецпрокурор Роберт Мюллер, а комісія Конгресу США, яка не підкорюється ні міністру юстиції, ані самому президентові.
Шукайте деталі в групі Facebook