2020 рік ознаменувався не лише пандемією коронавірусу, але й багатьма іншими проблемами. Зокрема, ми звертаємо більше уваги на наш клімат.
Зима на початку року видалася дуже теплою, а літо, здавалося, було ще спекотнішим.
І протягом наступних років очікується поступове збільшення температури. Та чи справді це говорить про зміну клімату в Україні?
Зміни з роками
Те, що певні зміни у звичній для України погоді все ж відбуваються, мабуть, відчувають усі. Остання зима на території країни була незвично теплою, а метеорологічна весна прийшла вже в середині лютого.
В деякі дні літа температура била рекорди, які, подекуди, трималися близько 140 років.
Нині у Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів України констатують стабільне зростання температури повітря на території держави.
Протягом останніх 30 років середня річна температура в країні зросла на 1,2°.
– Середня місячна температура повітря у лютому, березні, червні, жовтні, листопаді та грудні 2019 року була найвищою або однією із найвищих для цих місяців за весь період інструментальних спостережень за погодою (з кінця 19 сторіччя), – повідомляють у Міністерстві захисту довкілля.
Якщо подивитися на загальні тенденції за останні десятиліття, то можна побачити, що кожна наступне десятиліття було більш спекотним за попереднє.
У коментарі Фактам ICTV екс-голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко заявив, що через зміни клімату в країні з’явилася нова живність.
– З’являються не властиві для України види рослин і тварин, які раніше тут не мешкали. Це відбувається через те, що стає тепліше, і вони “мігрують” до нас, – каже Єременко.
Дехто навіть вважає, що скоро зима, у звичному нам розумінні, зникне з України, про що говорили ще кілька років тому. І от на початку 2020 року ці прогнози, фактично, справдилися.
– Кліматична система змінилася. Тобто зима залишилася в минулому. На жаль, все відбувається досить швидко, у нас значно теплішатиме грудень і він перестане бути звичним зимовим місяцем, що ми нині і бачимо, – розповідала Deutsche Welle кліматолог Світлана Краковська.
Згідно з даними, опублікованими Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, клімат в Україні справді став більш посушливим. І в майбутньому це призведе до низки проблем. А частину з них ми бачимо вже зараз.
Перші наслідки
Більшість кліматологів схиляються до думки, що людство вже може побачити плоди зміни клімату. І Україна – не виняток.
Особливо гостро ми стали їх відчувати протягом останніх років у вигляді постійних посух, які знищували врожаї. Вони охоплюють близько 30% території України приблизно раз на два-три роки.
А разом з малосніжною зимою та високою середньорічною температурою кількість посух лише зростатиме. Через кілька десятків років це може стати чи не щорічною “акцією”.
– Посухи також можуть відігравати критичне значення на територіях вирощування сільськогосподарських культур: недостатність ґрунтових вод негативно впливає на вологість ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур.
Щоправда, очікуване потепління клімату саме в Україні призведе до нестабільності снігового покриву та зменшення надходження талої води до річок. Це спричинить висихання мілких річок, особливо в гірських та передгірських районах країни, – пише старша дослідниця Національної академії наук України Галина Трипольська.
Та посухи – не єдина проблема. Наприкінці 2019 року в Австралії спалахнули лісові пожежі, які спустошували все на своєму шляху. Згоріло понад 6 млн гектарів лісів, загинули тисячі тварин.
А у 2020 році масові загоряння лісів почалися на західному узбережжі Сполучених Штатів Америки і тривають донині, винищуючи тисячі гектарів рослинності та сотні будинків.
– У нас збільшилася тривалість періодів посух і минулого року це призвело до пожеж, можливо і цей рік не стане винятком.
Причиною пожеж часто є необережність людей, але коли земля і рослинність зволожені через опади, то і вогонь не так швидко поширюється, як це стається нині. Тому опосередковано зміна клімату призвела до збільшення кількості пожеж, – розповідає екс-голова Української кліматичної мережі.
Водночас, ми бачимо зменшення кількості опадів. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості регіонів, де це відбувається у теплу пору року.
– В Україні в середньому річна сума опадів за базовий період 1961-1990 років (норма) складає 578 мм. За період 1991-2017 років вона в середньому не зменшилася, спостерігався невеликий приріст (близько 2%). Однак при цьому посилюється тенденція до нерівномірного розподілу опадів упродовж року, що призводить до більшої кількості та інтенсивності надзвичайних явищ погоди, – пишуть у Міністерстві захисту довкілля.
Тобто навіть якщо випадатиме достатня кількість опадів, то через їхню велику кучність виникатимуть, наприклад, паводки.
– В Україні почала випадати не характерна для країни кількість дощів. Коли за короткий проміжок часу випадає, припустимо, місячна норма опадів і з ними не справляється каналізаційна система міст. Тому у соцмережах і з’являються відео, на яких на вулицях міст по коліно води.
Наша каналізація не проектована під подібну кількість опадів, а випадіння великої кількості опадів також є наслідком змін клімату, – каже Єременко.
А це також не передбачає нічого хорошого для життя країни.
Загрози у майбутньому
Зміна клімату продовжуватиметься і протягом наступних років, адже доки ми докорінно не змінимо ситуацію у світі, то і в Україні нічого не зміниться. Це – глобальний процес, який неможливо зупинити лише власними зусиллями.
Звичайно, разом із цим і поглиблюватимуться вищезазначені проблеми. Та для України, на думку Єременка, вони будуть не найгіршими.
– В Україні якихось катастрофічних наслідків (через зміну клімату – Ред.) не буде. Є країни, які через підняття рівня океану просто зникнуть. Україні подібного не загрожує, на щастя, – розповідає екс-голова Української кліматичної мережі.
І тоді ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли України стане “ласим шматочком” для так званих кліматичних біженців.
А от що буде з іншими країнами – важко сказати. З одного боку, приємно, що наша держава опиниться в центрі уваги і зможе допомогти комусь, з іншого – це може призвести до катастрофи.
– В нас буде інша проблема – кліматичні біженці з тих країн, де не можна буде жити через зміни клімату. Ще одна загроза – складнощі з вирощуванням їжі, адже через зміни клімату погода стане менш прогнозованою.
Ми змогли розвинутися як цивілізація, оскільки на планеті була прогнозована погода. Нам вдалося навчитися вирощувати їжу в обсягах, достатніх для того, щоб прогодувати нашу цивілізацію. Якщо ми не зможемо вирощувати їжу через непередбачуваність погоди – це швидко зруйнує все, – каже Єременко.
Найближчим часом нам доведеться пристосовуватися до умов життя вже в, так би мовити, оновленому середовищі. Якщо просто, то взимку опалення вже не буде настільки критичним, а влітку доведеться “рятуватися” від температури під 40°.
Так, це станеться не за один день, адже щоб середня температура зросла навіть на один градус знадобилися десятиліття. Та ми не застраховані від того, що цей процес пришвидшиться.
Необхідно багато чого адаптувати до нових реалій і тоді, можливо, в Україну повернеться й морозна зима і менш спекотне літо. А поки варто розраховувати лише на більш теплу погоду.
Владислав Бомбела
Шукайте деталі в групі Facebook