Судіть мене, як хочете, але своїм рідним я більше не допомагаю. Коли давала, брали всі, а коли мені була потрібна допомога – всі відвернулися

Лариса з чоловіком Стасом вважалися серед своєї рідні дуже заможними. Справа в тому, що практично відразу після весілля вони зайнялися своїм бізнесом.

-Не щось надприродне, просто я все життя мріяла стати кондитером, – розповідає Лариса, – починала з того, що ще в студентські роки пекла тортики на замовлення, а коли одружилися, то вирішили з чоловіком розвивати мою справу. Джерело

Влізли в кредит, зняли приміщення, все оформили, закупили найнеобхідніше обладнання та почали працювати.
Спочатку ледь-ледь окупали оренду і кредит, але поступово справа пішла.

З’явилися постійні клієнти, замовлення посипалися, Незабаром і кредит віддали, і приміщення викупили.

-Все б добре, але від нас відвернулася вся рідня. Відразу, коли ми тільки починали, мене замучили проханнями зробити тортик з того, чи іншого приводу. Зрозуміло, безкоштовно. Я вже мовчу про свої трудові і тимчасові витрати, але навіть продукти для нас в той час були дуже дорогі, а рідня не розуміла цього.

Іноді на такі безоплатні подарунки родичів просто не було грошей. Доводилося просити заплатити хоча б за продукти, за собівартістю.

-Ну ти даєш, – волала зовиця, – для сім’ї зробити не можеш, дереш втридорого. Я вже обіцяла своїй начальниці тортик на ювілей! Жадібна ти, Лариса, як мій брат з тобою живе!

-Ти для Марії Микитівни тортик не можеш зробити, – обурювалася свекруха, – вона ж моя найкраща подруга! Мій син тебе напуває і годує, а ти з його матері гроші просиш?

І все в цьому дусі, потім, коли бізнес став розвиватися торти і тістечка для рідні, їх друзів і знайомих і зовсім стали чимось само собою зрозумілим.

Читайте також  “Примхи на всі смаки – сніг, дощ, вітри і сонце”: Синоптики приголомшили прогнозом на вихідні

А, крім цього, рідня почала вимагати і грошей.

-У сестри ремонту в квартирі не було 100 років, тобі що, важко допомогти? – цікавилася мама.

Та не важко, просто сестра з чоловіком у вихідні звикли по ресторанах шастати, у відпустку влітку за кордон літати, могли б і відкласти на ремонт.

Лариса з чоловіком у відпустках давно не були і в квартирі у них було зовсім не розкішно: всі гроші вкладали в справу.

-Дядя Петя ногу зламав, потрібна операція, – заявляла свекруха синові, – давай грошей, ти у нас в родині найбагатший.

Син пояснював, що вільної суми немає, а Ларисі треба їхати в Київ, на курси, щоб розширити асортимент.

-З жиру ви скаженієте! – був одностайний вирок рідні. І вони давали і на дядю Петю, і на двоюрідну тітку Віру, і на ремонт сестри, і на нову машину племінника.

-А потім у нас біда трапилася, закоротило проводку, дороге обладнання вийшло з ладу. І так криза, а тут ще й збитки скажені. А свекруха дачу зібралася купувати, на яку ми їй гроші і дали. Чоловік до матері: відклади покупку, через рік придбаємо ще кращу за попередню, нам терміново треба!

-А свекруха відмовила, сказавши, що ці гроші ми їй віддали, значить, вони її, і вона хоче дачу в цьому сезоні. Стас тільки руками розвів.

Зверталися за допомогою і до зовиці і до інших родичів, яким допомагали активно. Ніхто сім’ї не дав ні гроша. Але ж просили в борг, і віддали б відразу, як знову робота піде.

-Ми викрутилися, знову влізли в кредит, але я сказала, що більше нікому ні копійки я не дам даром і не позичу. Тому що брати всі були мастаки, а, коли нам важко було ні в борг не дали, ні своїх боргів не віддав ніхто. Але ж у нас і мій брат на машину позичав, і сестра двоюрідна на нові меблі.

Читайте також  Три складові жіночої сексуальності

Без розписок боргових, за родинною довірою. Але всі зробили вигляд, що ніхто нікому нічого не винен. Чоловік Лариси, що дійшов у ті дні до серцевого нападу, дружину підтримав.

-А через півроку свекруха заявилася. Дай, каже, сину, грошей. У сестри твоєї дочка заміж виходить. Ви багаті, ви повинні заплатити за весілля, а заодно і навчання майбутнього зятя на платному відділенні. Негоже, щоб у нас зять був неуком!

Лариса зі Стасом твердо сказали «ні». Що тут почалося!

-Тільки ледачий нас не соромив. Приходили, приїжджали, дзвонили навіть ті родичі, про існування яких ми і не підозрювали. Ось жмикрути! Рідній племінниці відмовили. Погрожували нам, мовляв, потрапите в біду ми вам теж не допоможемо! Але ж не допомогли, жоден з таких совісних родичів!

Так що тепер і живем без рідні. Власне, різниці не помітили. Тільки грошей істотно більше стало.

Адже взаємодопомога і родинні стосунки в цій родині були дуже однобокими.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело -