Свидовецький гірський масив – одне із найцікавіших місць у Карпатах.
Його високогірні ландшафти, льодовикові озера, старовікові ліси й праліси, рідкісні види рослин і тварин уже понад сотню років привертають до себе увагу науковців, природоохоронців і туристів з України та світу. В останні роки над цією територією, за словами багатьох екологів та громадських активістів, нависла загроза у вигляді потенційного будівництва масштабного гірськолижного курорту «Свидовець» із сотнями готелів, ресторанів, лижних трас та автомобільних доріг. Як може вплинути такий потужний рекреаційний комплекс у випадку його реалізації на природу Карпат, традиційне господарство та екологічну стабільність регіону, ми спробували з’ясувати під час останньої експедиції ініціативної групи «Free Svydovets» на озеро Ворожеска разом з українськими та міжнародними експертами.
Трохи історії
Звістка про масштабний проект будівництва курорту «Свидовець» на однойменному гірському масиві, який розташований на Закарпатті, уперше з’явилася ще у 2016 році. Зокрема, на початку 2017 року в селах Ясіня, Чорна Тиса та Лопухів відбулися «громадські слухання», які організували місцеві органи влади. Уже 14 березня того ж року в Реєстрі оцінок впливу на довкілля з’явилося повідомлення про будівництво «туристичного комплексу “Свидовець” із мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас, готельною інфраструктурою», ініціатором якого виступила Закарпатська обласна державна адміністрація. Усе це мали фінансувати невідомі інвестори. Хоча голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль ще в 2016 році публічно заявляв, що досягнуто «принципової згоди з власниками “Буковелю”» щодо будівництва курорту. «Курорт (“Буковель” – ред.) буде продовжений на Закарпатті. Це буде крупний курортний центр, який прийматиме до 28 тисяч туристів одночасно», – казав Москаль.
Загальна площа рекреаційного комплексу становитиме 1430 га. На його території планують спорудити 23 підвісні пасажирські канатні дороги, будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів, 10 торгових центрів, 17 пунктів прокату спорядження, 2 відділень банків, 3 фітнес-центрів, 5 багатоповерхових приміщень для паркування 6000 автомобілів, облаштувати 230 км лижних трас та 89,9 км автомобільних доріг. Згідно з повідомленням, курорт передбачає прийом до 22 тисяч осіб одночасно, які споживатимуть від 4 до 5,8 тис. м³ води на добу.
Можливість появи такого масштабного комплексу посеред Українських Карпат, на унікальному в природному плані Свидовецькому хребті, не залишила байдужими місцевих мешканців, громадських активістів, науковців та природоохоронців, які в липні 2017 року об’єдналися в ініціативну групу «Free Svydovets», основна мета якої – збереження навколишнього середовища. Активісти ініціативи подали позов щодо скасування розпоряджень Тячівської та Рахівської РДА, якими затверджені плани території для будівництва рекреаційного комплексу «Свидовець». 10 січня 2018 року Закарпатський окружний суд задовольнив позов, адже підстав для скасування цих розпоряджень було достатньо – відсутність технічної документації плану території курорту, оцінки впливу на довкілля та інше. Пізніше Рахівська та Тячівська РДА подала апеляційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду. 4 травня 2018 року Львівський адміністративний суд задовольнив скаргу вищезгаданих РДА, тобто визнав законними розпорядження, що дозволяють будівництво на Свидовці. Тож попереду в активістів розгляд касаційної скарги та Верховний суд України. Боротьба виявилася тривалою.
З Ясіні на полонину Татул
Ми прибуваємо вранці до села Ясіня, де на нас уже чекає автобус, який має відвезти експедиційну групу в село Чорна Тиса, звідки й почнеться сходження на Свидовецький хребет до озера Ворожеска. Чекаємо на другу частину команди – ще мають під’їхати науковці з Карпатського біосферного заповідника, активісти із села Нижнє Cелище та представники з «Європейського товариства дикої природи» – міжнародної природоохоронної громадської організації.
Окрім збереження біорізноманіття та червонокнижних видів рослин і тварин Свидовця та створення/розширення природно-заповідного фонду на масиві, діяльність групи виходить далеко за межі лише природоохоронних інтересів – це і збереження та розвиток традиційних видів господарювання в Карпатах, контроль за лісогосподарською діяльністю, розвиток сталого туризму (сільський туризм, екотуризм, гастротуризм), традиційних ремесел і сільського господарства. Хлопці та дівчата налаштовані оптимістично, адже за спиною в них наукові факти та підтримка авторитетних організацій. Уже понад 20 інституцій виступили проти будівництва гірськолижного курорту, який порушує низку міжнародних зобов’язань, що взяла на себе Україна. Серед них і Всесвітній фонд дикої природи (WWF) – одна з найбільших екологічних ГО України та світу, «Екологія-право-людина» (ЕПЛ) – міжнародна правозахисна організація, за плечима у якої ряд виграних судових справ та законодавчих екологічних ініціатив, Фонд Бруно Мансера (Bruno Manser Fonds), який займається збереженням тропічних лісів та багато інших.
На полонині Татул зустрічаємо місцевих мешканців, жителів села Чорна Тиса, які виїхали до пастухів по сир та молоко. Пробуємо зав’язати з ними розмову та дізнатися про їхнє ставлення до проекту зведення курорту «Свидовець».
«Ми за, аби ми мали роботу. Але треба, щоб були очисні споруди і все остальне», – каже пані Марія. «Головне – вода і щоб каналізація була, бо в нас від одного готелю в селі, який скидає усе в річку, сморід такий, що дихати нема чим. Про які очисні ви говорите?» – питають пастухи в жінок, почувши нашу розмову. «Тут всюди по хребту мали би бути канатні дороги. Не буде полонин, заберуть їх у нас. Забудують і приватизують тут все. Ще будемо самі платити, аби зайти сюди», – додають місцеві.
Природоохоронна цінність Свидовця
Центральна частина гірського масиву Свидовець та верхів’я річки Чорна Тиса є унікальними для Українських Карпат, зрештою, як і для всієї Карпатської гірської системи. Адже ці території важливі як із природоохоронної точки зору, так і з боку забезпечення екологічної стабільності регіону. Зокрема, згідно з публікацією «Природоохоронне значення території Центрального Свидовця (Українські Карпати)», яку написав колектив науковців Інституту екології Карпат НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на території масиву трапляються 42 види рослин і 51 вид тварин Червоної Книги України (2009), популяції яких можуть зникнути внаслідок інвестиції. Загалом 93 види Червоної Книги України й ще десятки видів із регіональних та міжнародних червоних списків опиняться під загрозою внаслідок реалізації проекту. Результати досліджень свідчать про недоцільність такого масштабного антропогенного впливу на ці території, які охоплюють унікальні оселища рідкісних ендемічних, реліктових, аркто-альпійських та погранично-ареальних видів флори та фауни.
Ще одним важливим аспектом є значення верхів’я річки Чорна Тиса у формуванні запасів питної води та забезпеченні водними ресурсами місцевого населення. Зі слів еколога Оксани Станкевич-Волосянчук регіонального молодіжного екологічного об’єднання «Екосфера», водно-болотні угіддя Свидовця виконують роль депо – затримують значну частину води та запобігають виникненню паводків у регіоні. Рубки в прируслових частинах річок та на схилах задля будівництва курорту можуть зумовити селеві потоки, повені, ерозії та зсуви ґрунту. Таке масштабне втручання в природні екосистеми спричинить зміну рівня води та її забруднення, зменшення біорізноманіття та втрату туристичної привабливості регіону. З огляду на те, що річка Тиса протікає територією п’яти країн, забудова її витоків матиме і значний транскордонний вплив на довкілля. Окрім того, це може призвести до порушень Україною зобов’язань у межах Водної рамкової директиви ЄС та Водного кодексу щодо збереження транскордонних річок.
Унікальне озеро Ворожеску
Після полонини Татул шлях до озера Ворожеска проходить дорогою, а потім добре втоптаною стежкою через високогірні та приполонинні ліси, які відіграють важливу водорегулюючу роль, захищають від селів, лавин та зсувів ґрунту. Поступово дерев стає все рідше, а їхні розміри – усе менші, смерекові ліси змінюються на високогірні чагарники, утворені переважно вільхою зеленою, а ландшафти з тундровою рослинністю починають переважати. Опиняємося у високогірній частині Свидовця – його субальпійській та альпійській зонах. Ще кілька метрів, і перед нами відкривається краєвид на озеро Ворожеска, яке, до речі, було символом року сталого туризму Всесвітньої туристичної організації (World Tourism Organization) у 2017-му.
На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу популяційної екології Інституту екології Карпат НАН України Тарас Микітчак зазначає: «З 17 льодовикових озер Українських Карпат 9 лежать на Свидівці, з них шестеро потрапляють під знищення чи занепащення курортом “Свидовець”: Ворожеска, Мала Ворожеска, Апшинець, Малий Апшинець, Догяска, Євгенії й ще з десяток озерець. Основне будівництво заплановано в карах Ворожеска, Крачунеска й, потенційно, в Апшинець. Північна експозиція та стрімкі схили справді спричиняюють велику кількість опадів, у тому числі й снігу, й забезпечують існування надзвичайних водойм упродовж останніх 11-12 тисяч років. За власними дослідженнями, озера Ворожеска володіють найчистішими водами в Українських Карпатах. В Україні тільки у кількох озерах Свидовця відзначено рідкісний для Європи вид ракоподібних – дафнію рожеву. Тут одні з найбільших популяцій інших гірських ракоподібних, вилонога татранського й дафнії тупокінцевої. З місцевих амфібій четверо включені до Червоної Книги України: тритон карпатський, тритон альпійський, кумка жовточерева, саламандра плямиста».
Науковець підсумовує, що будь-який новий антропогенний вплив на льодовикові озера Свидовця, особливо в масштабі 20 тисяч відвідувачів, є негативним і призведе до знищення сучасних гідроекосистем. «Вода залишиться, може, але льодовикові озера – це не тільки їхнє походження, а й специфічна й дуже чутлива екосистема. Приклад? Озеро на курорті Драгобрат, де високогірних планктонних ракоподібних вже нема, але є помпи з трубами для замішування бетону», – додає дослідник.
Природні об’єкти національного та міжнародного значення
Важливо, що високогірна зона Свидовецького хребта оточена лісовими масивами, приполонинні ділянки яких, за експертними висновками WWF, ідентифіковані як «особливо цінні для заповідання високогірні старовікові ліси і праліси». Згідно з нещодавно прийнятим законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів» (від 23.05.2017 р.), такі території підлягають заповіданню. Як зазначають науковці з Ужгородського національного університету у відкритому листі на сторінці біологічного факультету, «будь-які інфраструктурні роботи в районі цих ділянок чи їхньої буферної зони, зокрема комунікаційного характеру, ведуть до фрагментації оселищ та нівелюють природоохоронні потуги, оскільки започатковують незворотні трансформаційні процеси, а тому не повинні мати місце». Загалом на території реалізації проекту, за мінімальними оцінками, зосереджено понад 500 га смерекових та буково-ялицевих старовікових лісів і пралісів.
На території Свидовецького масиву розташована значна частина об’єктів природно-заповідного фонду України. Зокрема, південно-західна частина входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Чотири об’єкти – це заказники місцевого та загальнодержавного значення: лісовий заказник місцевого значення «Смерекові Карпати», гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Апшинецький», іхтіологічний заказник місцевого значення «Біла та Чорна Тиса» та ботанічний заказник місцевого значення «Станіслав». Три об’єкти – це пам’ятки природи місцевого значення: гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Ворожеська», гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Герешаська» та ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Андромеда». «Апшинецький», «Біла та Чорна Тиса», «Ворожеська» та «Герешаська» розташовані на території реалізації курорту, що матиме безпосередній вплив на заповідні об’єкти, не кажучи вже про те, що це є грубим порушенням українського законодавства та природоохоронного режиму.
Свидовець – це також частина «Смарагдової мережі» (мережі природоохоронних територій, метою якої є збереження дикої флори і фауни та їхніх природних середовищ існування в Європі), що перебувають під охороною міжнародних природоохоронних договорів, зокрема Бернської конвенції, яка також ратифікована в Україні. Впровадження засад «Смарагдової мережі» в Україні сприяє удосконаленню правових основ збереження біорізноманіття, забезпечує практичні інструменти для формування національної екомережі й адаптує українське природоохоронне законодавство до норм та стандартів Європейського співтовариства, зокрема принципів екологічної мережі NATURA 2000, яка функціонує в країнах ЄС. Станом на листопад 2016 року, Постійним комітетом Бернської конвенції на території України затверджено 271 об’єкт «Смарагдової мережі». Зокрема, на території планованого ТРК «Свидовець» є 2 об’єкти: це «Східний Свидовець» (UA0000259) і Чорна Тиса та її витоки як частина об’єкту «Мармароські та Чивчино-Гринявські гори» (UA0000117). Тому будівництво курорту на Свидовці порушуватиме вимоги й міжнародного законодавства.
Що далі?
Українські Карпати – це середньовисокі гори, тому сніг на гірських масивах зберігається тут не надто довго. У своєму коментарі для Фонду Бруно Мансера кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу популяційної екології Інституту екології Карпат НАН України Остап Решетило зазначає, що некоректно порівнювати чутливі до антропогенного впливу полонини Українських Карпат та майже вічно засніжене високогір’я Альп. За висновками Всесвітнього фонду дикої природи, будівництво лижних комплексів у горах висотою менше 2000 м над рівнем моря в умовах глобальних кліматичних змін не є рентабельним та виправданим у довготривалій перспективі ні в економічному, ні в екологічному відношенні, тому на таких висотах потрібно надавати перевагу зеленому туризму. «Будівництво гірськолижного курорту на висоті 1700 м є сміховинним, особливо у контексті зміни клімату, про що кожен може засвідчити в Альпах. Ми закриваємо курорти, а українці хочуть їх будувати», – зазначає голова Європейського товариства дикої природи Макс Роcберг.
Тож як захистити Свидовець від усе більш зростаючого антропогенного впливу та потенційних загроз? Як радить еколог Тарас Микітчак, щоби зберегти високогірні льодовикові озера, потрібно почати процес заповідання їхніх басейнів і внесення їх до переліку охоронюваних водно-болотних угідь Рамсарської конвенції. Уже сьогодні науковці Інституту екології Карпат НАН України на території, де планується будівництво ТРК «Свидовець», рекомендували створити ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Центральний Свидовець». Відповідний запит надіслано на розгляд Міністерства екології та природних ресурсів України. Дещо іншої позиції дотримується кандидат сільськогосподарських наук, докторант Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України Тимур Бедернічек – він вважає, що раціональнішим було би приєднання територій масиву «Центрального Свидовця» до вже наявних природоохоронних об’єктів, наприклад, Карпатського біосферного заповідника. «Власник автомобіля, який дбає про нього, надає перевагу паркінгам, що охороняються, ніж паркінгам без охорони. Саме тому, на мій погляд, включення території до КБЗ із службою охорони є доцільнішим, ніж заказник, якого ніхто не охороняє», – зазначає науковець.
Інна Пригара, підприємиця та громадська активістка з Нижнього Селища, пропонує долучатися до ініціативної групи «Free Svydovets», організовувати акції підтримки на місцях, підписувати петицію щодо збереження масиву та радить готуватися до тривалої боротьби. «Ми живемо тут на місці і усвідомлюємо те, що якщо не ми боротимемося за збереження природи і за наше майбутнє, то це не зробить ніхто. Якщо на Свидовці побудується такий величезний курорт, як місто Хуст, то ми внизу води мати не будемо», – каже Інна Пригара. «Останнім часом основні акції, які відбувалися, – це підтримка активістів у судах. У нас незабаром у Верховному суді в Києві буде ще один судовий процес – розгляд чергової касаційної скарги, тому ми запрошуємо всіх приєднатися і підтримати нас. Або влаштувати акції підтримки Свидовця у своєму місті, що теж не завадить. Якщо буде потрібно, то готові продовжувати справу й у Європейському суді», – додає активістка.
Автор – кандидат біологічних наук, кафедра біології та екології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Фото: Роман Черепанин, Наталка Курсик, архіви Тараса Микітчака та FB-сторінки «Free Svydovets».
Шукайте деталі в групі Facebook