Коли я виходила заміж, знала, що чоловік мене не любить. Турбується, забезпечує усім потрібним, проявляє ніжність, але не більше.
У нього було палке кохання із красунею-колегою, але ці стосунки не склалися. Та жінка, Ніна, сама відкинула Віктора. Сказала, що не хоче більше бути разом із ним. Мій майбутній чоловік намагався повернути її, але невдовзі Ніна вийшла заміж, виїхала в інше місто.
Про свій гіркий досвід та намагання забути минуле Віктор розповів мені через тиждень після нашого знайомства. За кілька місяців зробив пропозицію, і я погодилася. Він — добрий, щирий, роботящий. Подумала, що розтоплю його серце своєю любов’ю. Помилялася.
А найгірше те, що недавно чоловік прийшов додому сам не свій. Розповів, що зустрів на вулиці Ніну. Вона провідувала своїх батьків. Сказала Вікторові: жаліє, що тоді порвала з ним, із чоловіком життя не ладиться.
Відтоді я живу, як на пороховій бочці. Все чекаю, що Віктор заговорить про розлучення, покине мене й маленьку доньку. А я ж так його кохаю! Порозмовляти з ним відверто про свої страхи боюся. А як бути далі, не знаю. Можливо, хтось із читачів дасть мені добру пораду.
Оля, Вільне Життя.
Шукайте деталі в групі Facebook