– Я її просила сто разів. І вже сeрдuлася. Я їй кажу: приїжджай, нам потрібна ти, – телефонує Ірина.
А тепер Ірина плаче. Бо 40 днів тому пoхoвaла матір Світлану Павлівну, яка 15 років доглядала в Італії літніх людей. Світлана Павлівна мріяла зібрати суму на великий будинок.
– Я сама двох дітей на ноги підняла, бо з чоловіком розійшлися. І мала дeпрeсію, бо грошей не вистачало, тож працювала ночами. Для дітей доводилося няньку наймати, тому просила маму вернутися. Але все марно. За роки заробітків була вдома тричі. Внука меншого тільки по Skype бачила.
Але вже торік восени Світлана Павлівна таки повернулася в Україну. Тож вона купила особняк біля Львова. Аби вистачило на ремонт – продала свою однокімнатну квартиру, а доньку з онуками оселила з собою.
Проте за місяць в неї стався iнсyльт.
– Продаватиму дім, – каже Ірина. – За комуналку вже 10 тисяч набігло. Це ж дві мої зарплати. Та і на роботу дорого добиратися. Зрештою, дім занадто великий для нас. Радію лише з одного.
– З чого? – запитую.
– Мама не побачить, як продаю її мрію.
Автор – Ольга Швед
Шукайте деталі в групі Facebook