Економічне бронювання: текст закону та наслідки
Експерти та представники бізнесу вважають, що масового бронювання чоловіків призовного віку після ухвалення закону не відбудеться.
Після довгих обговорень до парламенту внесли законопроєкт про так зване економічне бронювання від мобілізації. Однак у суспільстві не вщухає дискусія щодо того, чи варто його ухвалювати. Главред розбирався, про що йдеться.
Економічне бронювання – про що законопроєкт
Зазначимо, що обговорення ідеї економічного бронювання співробітників підприємств триває ще з травня, після того, як набув чинності новий закон про мобілізацію. За останній місяць у публічному просторі обговорювали різні варіанти, що й стало приводом для ініціювання відповідного законопроєкту №11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки” групою депутатів на чолі з головою Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитром Наталухою.
Згідно з текстом законопроєкту, бронюванню підлягають:
- усі військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах державної служби категорії “А”, голови обласних, районних, районних рад, сільських, селищних, міських голів;
- не більше 50 відсотків від кількості військовозобов’язаних в органах державної служби категорій “Б”, “В”, та органах місцевого самоврядування;
- співробітники органів державної влади, інших державних органів, Нацполіції, НАБУ, ДБР, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, у судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- співробітники підприємств, установ та організацій, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для їх виконання;
- співробітники підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їхніми працівниками
- суб’єкти господарювання, які за кожного заброньованого працівника щомісяця сплачують до державного бюджету збір за бронювання військовозобов’язаних і в яких відсутня заборгованість із виплати заробітної плати та зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів;
- фізична особа-підприємець та/або її наймані працівники мають право на бронювання, згідно з абзацом першим цього пункту, за умови, якщо обсяг доходу фізичної особи – підприємця протягом календарного місяця становить не менш як трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних, встановлений Податковим кодексом України, та підтвердження її господарської діяльності протягом попереднього року.
Особливості бронювання, порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються нормативно-правовими актами Кабміну.
“Відсутність грошей для боротьби дорівнює капітуляції”
Як раніше уточнював Наталуха, можливість електронного бронювання може щорічно приносити державі понад 200 мільярдів гривень. Крім того, на думку депутата, чинний порядок бронювання, схвалений Кабміном 2022 року, працює з перебоями.
“У середньому на кожному підприємстві мобілізований кожен десятий співробітник. Це критична межа, за якої більшість бізнесів істотно втрачають прибуток. Від мобілізації ми не можемо відмовитися, тому що мобілізація – це збереження життя країни, це зрозуміло. Але ми можемо зробити так, щоб зберегти критичних для бізнесу фахівців, без яких зупиняться підприємства. Зупинка підприємств – відсутність прибутку. Відсутність прибутку – відсутність податків. Відсутність податків – відсутність фінансування Сил оборони. Відсутність грошей для боротьби дорівнює капітуляції”, – пояснив депутат.
Як розповів “Главреду” партнер юридичної компанії Syrota Dzis Melnyk & Partners Сергій Дзіс, основним інтересом імплементації такого рішення є підтримка українського інтересу в умовах війни. Зокрема, розвиток бізнесу в Україні відбуватиметься за рахунок держави та фінансових можливостей. Тобто, бізнесмени таким чином фактично спонсоруватимуть виробництво в Україні, а також фінансуватимуть отримання зарплат громадянами України.
Підтверджує його слова і голова Монобанку Олег Гороховський – на його думку, запропоноване в законопроєкті “важке, але правильне рішення для збереження економіки”.
“Плинність кадрів, наприклад, у Монобанку за півроку перевищила весь минулий рік за рахунок плинності чоловіків. Я чув, що у колег-підприємців ситуація схожа. Тема важка, складно про неї говорити і вирішити, що важливіше для країни. У мене немає відповіді, якщо чесно. Але те, що від цього рішення виграє економіка – це факт”, – написав Гороховський.
Але варто зазначити, що думки щодо економічного бронювання у військовому та бізнес-середовищі розділилися. Зокрема, понад місяць тому розгорівся скандал через наказ Мінекономіки, яким Кабмін забронював від мобілізації працівників шести компаній, з яких тільки одна мала зв’язок з армією і могла претендувати на бронювання.
У військовому середовищі вважають, що економічне бронювання може стати приводом для компаній відкуповуватися від мобілізації як такої. На думку ветерана війни, голови ГО “Українське об’єднання “Мрія” Юрія Гудименка, бізнес заслуговує на підтримку, відкритість і прозорість держави.
“Для полегшення життя підприємців, для того, щоб відкривалися нові підприємства, для інвестицій і, як наслідок, для зростання зборів до бюджету, нам потрібні чесні судді, адекватна податкова та прозора митниця – у будь-якому порядку, але саме ці три пункти є головними. Бронювання має бути тільки і виключно для підприємств, що працюють на обороноздатність або незамінні для функціонування держави (медицина, освіта, енергетика etc.). Питання справедливості є ключовим для продовження війни та перемоги. Рівні умови. Війна для всіх. Справедливість не можна порахувати, але можна порахувати наслідки від її відсутності. Економічні реформи потрібні. “Економічне бронювання” – ні”, – вважає Гудименко.
Водночас, як розповіла “Главреду” директорка з персоналу та корпоративної культури “Сентравіс” Жанна Суслонова, наразі процедура бронювання має нюанс, оскільки для працівників підприємств, що підпадають під бронь, виникає ризик бути мобілізованими протягом 30 днів з моменту подання списків підприємством.
“Це важливе і водночас чутливе рішення для українців. Багато чого залежатиме від того, в якому вигляді буде ухвалено закон, якою буде практика його застосування, як будуть комунікувати ці зміни. Для трубної промисловості і загалом для промисловості це інструмент збереження деяких критично важливих працівників, яких просто неможливо замінити через їхню кваліфікацію та досвід”, – зазначила Суслонова, і додала, що масового економічного бронювання не буде, і ймовірно, будуть лише точкові рішення з боку роботодавців.
Шукайте деталі в групі Facebook