До 24 серпня РФ готує ракетний обстріл Києва і захоплення Куп’янська – Жданов

До 24 серпня РФ готує ракетний обстріл Києва і захоплення Куп’янська – Жданов

Батьківщина-мати, пам’ятник Володимиру і велелюдні місця можуть стати цілями російських ракет у День незалежності України, вважає полковник запасу Олег Жданов.

Росія навряд чи проґавить можливість “привітати” Україну з Днем незалежності в її традиційному стилі – черговими актами терору проти українців і руйнуванням українських міст. Про цю загрозу вже попередило Командування Повітряних сил ЗСУ та Головне управління розвідки. Так, заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький заявив, що РФ 24 серпня може влаштувати кілька хвиль ракетних атак, проте спікер командування ПС ЗСУ Юрій Гнат поспішив запевнити, що захисники неба напередодні свята будуть “посилено контролювати обстановку”.

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв’ю Главреду розповів, які місця Києва та інших українських міст можуть стати цілями російських ракет у День незалежності України, на яких напрямках на фронті Росія може спробувати просунутися напередодні 24 серпня, який подарунок Україна може сама собі піднести в це свято, а також яким може бути День незалежності нашої країни в 2024 році, чи закінчиться на той час війна.

Як Росія цього року може “привітати” Україну з Днем Незалежності? Чого чекати напередодні 24 серпня і безпосередньо в цей день, на ваш погляд?

Напередодні 24 серпня або в цей день нам не уникнути ракетного або “шахедного” удару. Це цілком у стилі Російської Федерації.

Найважче, що може на нас чекати напередодні цієї дати, – спроба Росії відбити у нас Куп’янськ. Зараз на Куп’янсько-Лиманському напрямку спостерігається активізація, і на цій ділянці фронту противник і далі буде активно розвивати бойові дії. Це єдине місце, де у росіян є явна перевага, і вони можуть скористатися цим. Якщо говорити про місцевість там, то це витягнутий виступ від Куп’янська на південь до Борової і практично до закінчення Оскольського водосховища. Росіяни, швидше за все, хочуть відхопити цей шматок території, щоб прикритися природною перешкодою – цим водосховищем, щоб бути впевненими в тому, що ми не зможемо його форсувати.

Які у російських військ шанси досягти своєї мети щодо Куп’янська?

У процентному співвідношенні оцінити ці шанси важко. Скажу так: шанси у них на це невеликі, але є.

Найгірше для нас тут те, що противник може змусити нас вводити в бій свіжі резерви на цій ділянці фронту. А це означає, що резервів може не вистачити на Мелітопольському або Бердянському напрямках, де ми ведемо контрнаступальну операцію. В цьому і полягає головний задум противника.

Захоплення території і прикриття водосховищем – це само собою, це військова складова, тактична. Стратегічна складова полягає в тому, щоб відтягнути наші резерви і змусити нас вводити їх у бій на інших ділянках фронту.

Якщо Росія зможе зайняти ці позиції, куди далі вона може рухатися, якими будуть наслідки для нас? Наприклад, чи можуть посилитися обстріли Харкова та області? Що це дасть Росії з суто військової точки зору?

Якщо гіпотетично допустити, що Росія відріже нас по Оскольському водосховищу, то, глянувши на карту, можна побачити, що російські війська таким чином виходять на Святогірськ, а це околиця Слов’янська. Росіяни про це мріяли – Слов’янськ і Краматорськ. Далі від Святогірська можна рухатися, припустимо, на Барвінкове уздовж кордону або на Олександрівку – принципової різниці немає.

Тож російські війська, можливо, і не підуть у Харківську область, тому що їм потрібно буде, по-перше, форсувати річку, щоб повторно вийти на Ізюм, а для них це великі ризики, адже логістика через річку досить ускладнена. По-друге, у разі досягнення тут успіху російські війська далі зможуть рухатися вздовж адміністративного кордону Донецької області.

Які ще події на фронті можливі до цієї дати? Чи може Росія спробувати наступати на будь-яких інших напрямках або влаштувати черговий акт божевілля на кшталт підриву Каховської ГЕС?

Ні, думаю, нічого подібного Росія не вичудить. Справа в тому, що на інших напрямках у росіян просто недостатньо сил і засобів. Якщо в найближчий тиждень у нас буде успіх на Бердянському або Мелітопольському напрямках, то цілком можливо відбудеться зворотний процес – росіянам доведеться знімати війська з тієї ж Сватівсько-Кремінної ділянки, щоб рятувати становище, тому що резервів у них практично не залишилося. У росіян є невеликі резерви, але їх явно недостатньо, щоб зупинити український наступ, коли ми почнемо вводити в бій головні сили.

Чи можливі якісь провокації на тій самій Запорізькій АЕС напередодні 24 серпня?

Ні. Запорізьку АЕС поки що можна відсунути в бік.

Єдиною передумовою для терактів на ЗАЕС може стати тільки загроза її втрати російськими окупаційними військами. Поки росіяни там перебувають і поки немає загрози її втрати для них, тобто українські війська ЗАЕС не оточують і не штурмують, противник сидить там спокійно і підривати нічого не буде. А от коли з’явиться загроза і виникне необхідність для російських військ відступати, тоді можна буде говорити про загрозу теракту на ЗАЕС.

А наскільки ймовірні до Дня незалежності сюрпризи з боку Білорусі і зігнаних туди “вагнерівців”? Противник може здійснити там щось, що становитиме для нас загрозу?

Навряд чи. Безумовно, існує ймовірність збройних провокацій на кордоні з Білоруссю, але не більше того. Адже, по-перше, чисельність ПВК “Вагнер” дуже невелика. По-друге, вже з’явилася інформація про те, що “Вагнер” розпускає своїх бійців через відсутність фінансування.

Відомо, що загін “вагнерівців” був відправлений до Лівії, і це може бути операцією прикриття для двох дій: або “вагнерівці” повинні просочитися поодинці чи невеликими групами до Росії, де у них точно залишилися схрони зі зброєю (російське міністерство оборони змогло забрати собі тільки вершину айсберга), або вони готують масштабне перекидання в Африку, наприклад, в Нігер, Малі або ЦАР. Швидше за все, у Нігер, тому що він просив їх про допомогу. Загалом, зараз у “Вагнера” з’явилися свої завдання, і він буде більше зайнятий.

Що стосується Білорусі, то сам Лукашенко – не прихильник конфронтації на білорусько-українському кордоні, і ми вже не раз переконалися в цьому. Він здебільшого здихався російських військ, і, якщо росіяни, що залишилися, щось і чудять на території Білорусі, то, швидше за все, роблять це без погодження з Лукашенком. “Батьку” ніхто не питає, адже він намагається опиратися подібним діям. Лукашенко намагається зайняти позицію ближчу до нейтральної – “я не я і хата не моя, мене змусили”.

Ви кажете, що потрібно готуватися до чергового масованого ракетного чи “шахедного” удару, а що може стати цілями російських ракет? Що для російських пропагандистів було б ідеальною картинкою 24 серпня?

Цілями можуть стати місця масового скупчення людей – чим більше жертв, тим краще для Росії.

Зверніть увагу, росіяни останнім часом практично не б’ють по військових об’єктах, тому що просто не можуть їх знайти. Росіяни не можуть знайти, де розташовані наші склади, де – наші резервні бригади. Адже всі вони або розосереджені, або дуже добре прикриті.

А от тиск на українське суспільство з тим, щоб примусити його до миру, Росія цілком може і буде чинити, щоб українці погодилися на мир за будь-яку ціну. А чим можна переконати суспільство в цьому питанні? У Росії впевнені, що тільки жертвами – мовляв, якщо не хочете вмирати, здавайтеся, а якщо не здастеся, будете вмирати.

Плюс під загрозою удару будуть також об’єкти інфраструктури.

А декомунізована Батьківщина-мати чи урядовий квартал у Києві?

Удари по Києву точно будуть. Однак ми ніколи не можемо знати напевно, в яку точку летить російська ракета. Якщо балістику ми можемо прорахувати, оскільки вона летить по математичній траєкторії, то з крилатими ракетами і “шахедами” – проблематично, оскільки вони можуть повернути перед заходом на ціль. Однак у тому, що удари по Києву будуть, я навіть не сумніваюся.

В яку точку Києва Росія буде цілитися – варіантів море. Ціллю може стати і пам’ятник Володимиру Великому. Адже росіяни вже у себе в Москві поставили пам’ятник Володимиру, і Путін намагається перетягувати ковдру на себе, переписуючи історію і доводячи, що Русь була тільки російська, а ніякої Київської Русі не було.

До речі, наскільки я розумію, одна з російських ракет вже колись цілилася в пам’ятник Володимиру, але впала недалеко від нового пішохідного мосту. Пам’ятник Володимиру знаходиться буквально в двохстах метрах від місця падіння ракети.

Батьківщина-мати – так, теж під загрозою удару. Після того, як на цьому монументі замінили герб, Батьківщина-мати сприймається росіянами як “бандерівка” і “укронацистка”. Тепер у розумінні росіян її потрібно знести.

Тому такі удари по пам’ятниках цілком реальні.

Крім того, варто згадати недавнє рішення суду про те, що розрив договору з музеєм Києво-Печерська лавра і Московським патріархатом цілком законний. Це говорить про те, що незабаром із Лаври виселять Московський патріархат, а, значить, у розумінні росіян Лавра стане ворожою – і тоді “Так не доставайся же ты никому!”.

Ну і, звісно, влучання російської ракети десь у районі вулиці Банкової було б знаковим для Росії. По куполу Кремля, точніше будівлі Сенатського палацу був же приліт.

Чи можуть до кінця серпня цілями російських ракетних атак стати об’єкти енергетичної інфраструктури? Чи це цілі на осінь-зиму?

Це на осінь. У Росії зараз проблеми з ракетами, як би вона не вихвалялася. Тому частота ракетних ударів стала набагато нижчою. З “шахедами” справи йдуть краще, тому РФ їх частіше застосовує, а от із ракетами є проблеми. Швидше за все, Росія буде збирати на осінь потрібну кількість ракет, а взимку вона спробує повторити блекаут.

А, на ваш погляд, запаси ракет, що залишилися, і здатність виробляти нові дозволять Росії занурити Україну в багатоденний блекаут цієї зими?

Визначальну роль тут буде відігравати навіть не кількість ракет у Росії. Ми протягнули цю зиму за рахунок радянської енергетичної системи: Радянський Союз завжди будував “дубль два”, тобто все дублювалося. Так, наприклад, за нормами у нас у кожній трансформаторній будці стоїть два трансформатори. І за радянськими мірками навантажувати можна було не більше ніж на 50% кожен. Розрахунок був на те, що, якщо один виходить із ладу, другий повинен був повністю взяти на себе його навантаження. Це вже потім наші енергодільці, які рулять ринком, дозволили давати навантаження в 75%. А реально в житті обидва трансформатора у нас гули на повну потужність. Тож за рахунок цієї дубльованої системи ми протягнули зиму.

Наскільки зараз ми відновимо енергосистему, зруйновану за 2022-2023 роки, настільки у нас буде шанс протягнути цю зиму. Адже якщо буде вибивати другий трансформатор, цієї зими ніхто нічого не відновить, допоки не привезуть новий.

Наскільки взагалі Росія зараз прив’язується до будь-яких знакових дат, коли планує чергові обстріли, акти терору проти України? Чи потрібні їй приводи?

Удари не завдаються зовсім без причини. Наприклад, удари по Одесі пояснювалися тим, що Росії потрібно було зруйнувати зернову угоду. Хоча останнім часом, здійснюючи удари, Росія більше намагається прив’язуватися до реалій війни, ніж раніше. Проте, “скрєпи” спрацьовують і на певні знакові дати. В останні дні, як бачите, ніяких дат не було, а обстріли були, тому противник діє, виходячи саме з військової необхідності.

Цілком можливо, що Росія влаштує обстріл на День незалежності або День прапора. Ну і далі, коли будуть знакові дати, росіяни цілком можуть до них прив’язуватися. Втім, прив’язка до дат, в принципі, буде не настільки суттєвою, тому що ракет Росія вже особливо не накидається. У РФ вже немає можливості діяти так, як свого часу робив Суровікін, коли за раз вистрілювалося по 80-100 ракет. Подивіться на недавні обстріли – Росія вистрілює за раз приблизно 30 ракет, та й то там така “збірна солянка”, коли запускають усе, що зуміли назбирати.

А які сюрпризи Україна здатна зробити Росії на День незалежності? Чи може вона собі влаштувати подарунок у вигляді ударів по Кримському мосту або “бавовні” в Москві?

Так, цілком може. До Кримського мосту ми дістаємо поки що тільки дронами, але, тим не менш, ми можемо організувати такі атаки, яких ворог не очікує. Необов’язково це буде Москва. Це можуть бути будь-які військові об’єкти на території Росії. Це болюче б’є по Російській Федерації.

А так, усе буде залежати від нашого успіху на фронті і від передачі нам озброєнь. Якщо буде успіх на фронті, значить, ми будемо наближатися до Азовського узбережжя, і тоді наші ракети типу SCALP і Storm Shadow зможуть дістати до 145-ої опори Кримського моста, яка знаходиться вже біля кордону з РФ. А якщо нам передадуть німецькі Taurus із дальністю 550 км, то ми багато куди дістанемо.

Тобто ви не виключаєте, що до Дня незалежності ЗСУ просунуться до Азовського узбережжя? Це ймовірний сценарій?

Цілком ймовірний. Зараз трохи загальмувалася ситуація, тому що Росія кидає в бій все, що у неї є, прекрасно розуміючи значимість ліній оборони. За першу лінію оборони був важкий бій.

Яким, на ваш погляд, може бути День незалежності України 2024 року? Чи може закінчитися війна до того часу?

За оптимістичним прогнозом День незалежності України в 2024 році ми будемо святкувати в статусі країни, в якій нарешті настав мир. Навряд чи війна затягнеться довше. Думаю, самий крайній термін закінчення цієї війни – травень 2024 року. Тому що це початок передвиборної кампанії, і наша перемога в цій війні стає “золотою карткою” Джо Байдена, яка збільшить його шанси залишитися на другий термін в Овальному кабінеті.

Йдеться лише про вибори в США? Адже в 2024-му вибори намічаються і в США, і у нас.

Російські президентські вибори взагалі не грають ролі. Доля російських виборів буде визначена ще до виборів. У російської еліти залишилося менше ніж півроку – до 1 січня 2024 року. Їй потрібно зараз визначитися: або вона йде з Путіним ще на сім років, або потрібно щось змінювати.

І, найімовірніше, російська еліта буде Путіна змінювати?

Швидше за все, так. Тому що щодня все більше і більше з’являється інформації про сепаратні переговори, які ведуться представниками російського істеблішменту з представниками Заходу. Наприклад, зустрічаються глави спецслужб, той же директор ЦРУ з Наришкіним, тобто зі Службою зовнішньої розвідки Росії, такою є світова практика – говорити через спецслужби.

Сам факт того, що такі переговори ведуться, свідчать про те, що російська еліта коливається. Російська еліта розуміє, що з Путіним вона залишиться в глухій ізоляції, навіть якщо буде будувати “сірі” схеми, намагаючись обходити санкції, але вона точно не поїде в найближчі роки на Лазурний берег, не вийде на своїй яхті в море, не посидить на своїй віллі і не скористається своїм кіпрським або швейцарським рахунком.

От представникам російської еліти і пропонують залишитися з тоталітарним режимом, але замінити вождя і команду. З відходом Путіна нова російська політична еліта може почати вибудовувати стосунки із Заходом із чистого аркуша, на що західні країни і тиснуть.

Іншими словами, на ваш погляд, терміни закінчення війни значною мірою будуть прив’язані до президентських виборів у США?

На мій погляд, саме так. Тому що у Байдена немає інших аргументів, щоб переконати американську громадськість.

Трамп – основний конкурент Байдена. І до 50% їм обом не вистачає якихось 10%, вони йдуть приблизно однаково. Якщо, не дай боже, ми програємо війну або відбудеться заморозка конфлікту з “Мінськом-3”, трампісти просто порвуть Байдена і демократів за те, що гроші американських платників податків були витрачені даремно. А сума вже немаленька – 66 мільярдів доларів. Тому у Байдена немає вибору. Як би він або демократи не хотіли б зберегти цілісність Росії (вони дуже переймаються цим, щоб ядерна зброя не потрапила в не зрозуміло які руки і не полетіла куди завгодно), вони вже увійшли в цю війну на боці України і не можуть дозволити собі програти.

Якщо ж Байден зможе сказати, що завдяки допомозі США був зупинений конфлікт і кровопролиття, найбільше з часів Другої світової війни, а також була попереджена ядерна катастрофа, 10%, яких йому не вистачає, будуть йому просто забезпечені.