Пенсійна реформа: чим небезпечне запровадження другого рівня пенсійного забезпечення з 2023 року
Запровадження загальнообов’язкового пенсійного забезпечення передбачається законопроєктом 2683 (автор — народний депутат Галина Третьякова). Суть його полягає в тому, що частину заробітної плати українців в примусовому порядку будуть вилучати й на першому етапі спрямовувати до державного Пенсійного фонду, але не на виплату поточних пенсій, як це відбувається зараз, а для накопичення на спеціальних рахунках. Така суть пенсійної реформи, яку хочуть запровадити.
Аналізуючи вищеозначений законопроєкт міністр соціальної політики (у 2016−2019 роках) Андрій Рева наголошує, що за три роки після запровадження обов’язкової накопичувальної системи застрахована особа матиме право переводити свої пенсійні накопичення до недержавних пенсійних фондів за своїм вибором. Таку думку колишній високопосадовець висловив в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ».
«Далі, всі пенсійні фонди: як державні, так і недержавні, виходитимуть на фондовий ринок купувати акції підприємств, які там котируються. Підприємства, отримуючи ці гроші, розширятимуть виробництво, збільшуватимуть кількість робочих місць та випуск продукції, товарів і послуг, їх реалізацію, отримуватимуть додаткові доходи, і потім частину отриманого ними інвестиційного прибутку зараховуватимуть на особисті накопичувальні рахунки майбутніх пенсіонерів», — додає Андрій Рева.
Надалі, через декілька десятиліть, накопичені кошти мають повернутися застрахованим особам у вигляді додаткової пенсії.
Так в ідеалі має працювати накопичувальна система, і так вона працює в розвинутих країнах: в Західній Європі та США. Проте є одне але. Ця обов’язкова накопичувальна пенсійна система не спрацювала в країнах Східної і Центральної Європи.
Постає логічне запитання: чому? Бо в тій же Польщі, Угорщині, Чехії, Хорватії, Словаччині, Словенії не було повноцінного фондового ринку. Власне, як і в Україні.
Шукайте деталі в групі Facebook