Слуга народу” ініціює зміну мовного закону, ухваленого лише в липні минулого року. Висока секретність розроблення згаданого документа, а також відоме бажання Кремля перетворити посилення статусу російської мови на Донбасі на одну з умов реінтеграції “Л/ДНР”, дозволяють зробити однозначний висновок: скоро “права російськомовних” захистять якнайкраще.
Мовний закон в Україні потрібно переглядати з урахуванням позицій усіх громадян”, – заявив глава ВР Дмитро Разумков. Водночас спікер, який сам під час передвиборчої президентської кампанії-2019 розмовляв російською й не хотів переходити на державну мову (“поки окуповано Крим та Донбас”), так і не уточнив, про які саме зміни може йтися.
“Ніхто не говорить про другу, третю, п’яту або десяту державну мови, але ми повинні почути позиції всіх, хто живе в цій країні. Є гуманітарні питання, безпосередньо пов’язані з поверненням окупованих Росією територій України під контроль Києва. Закон повинен влаштовувати всіх громадян України, незважаючи на те, де вони живуть і якою мовою розмовляють”, – уточнив він.
Очевидно, спікер мав на увазі статус російської мови на окупованому Росією Донбасі в контексті переговорів щодо закінчення війни в регіоні. У Кремлі постійно говорять, що “в “Л/ДНР” повинні говорити російською”. Колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов неодноразово припускав у коментарі, що українські політики можуть погодитися “на російську мову на Донбасі в обмін на певні поступки росіян у процесі деескалації конфлікту й повернення регіону назад до складу України”.
Підливає оливи до вогню і заява глави українського МЗС: “Врегулювання конфлікту на Донбасі неможливе без компромісів. Але простір для них відкриється тільки тоді, коли замовкне зброя”, – підкреслив Дмитро Кулеба після останніх переговорів про припинення війни на Донбасі, які відбулися в Берліні 3 червня. Деталей пан Кулеба, звичайно, не згадав, але ключовими словами озвучив “компроміси”.
Що про мовний закон думає президент Зеленський та його команда
Президент Володимир Зеленський і його найближчі радники час від часу натякають на утиск нацменшин, які живуть в Україні, в контексті мовного питання. Мовляв, не варто змушувати їх говорити українською. Водночас Зеленський погоджувався, що в російськомовних в Україні немає проблем, а ось жителям Донбасу можна було б дати можливість говорити й заповнювати документи російською.
На своїй нещодавній пресконференції в середині травня президент ще раз нагадав, що до всіх національних меншин, які зобов’язані знати українську, має бути справедливе ставлення.
“Нам треба навести лад із мовними квотами, давайте сядемо й проговоримо. Не ми їх вводили, квоти були ще до нас. Деякі деталі втрачені, а через них ми бачимо, що існує якась несправедливість до людей, які неукраїномовні в Україні”, – уточнив він.
Перший помічник президента України і один із його головних радників Сергій Шефір у липні минулого року уточнював, що “не можна повернути Донбас назад під контроль України, змушуючи говорити його українською”.
“Я вважаю, що почалася спекуляція на мові. Це питання роз’єднує країну. Зараз у садках, у школах діти говорять українською мовою. В майбутньому це генетично закріпиться. Не треба роз’єднувати народ. У нас історично так склалося, що половина населення говорила російською, половина – українською. Моя думка – ми не зможемо повернути Донбас, змушуючи їх говорити українською”, – переконаний він.
Такої ж ідеї дотримувався колишній глава офісу президента України Андрій Богдан. Він був не проти надання російській мові регіонального статусу в Донецькій і Луганській областях, якщо ці регіони повернуться під контроль України. “Особисто моя думка: я б дозволив Донецьку і Луганську державну – українську, регіональну – російську, але за умови, що після цього вони – територія України”, – зазначав Богдан у період старту переговорів України й Росії щодо реінтеграції Донбасу.
Нардеп Микола Княжицький із профільного комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики припускає ймовірність, що заява Разумкова могла з’явитися на тлі переговорів із Росією.
“В Україні немає проблем на мовному ґрунті, але якщо політик починає говорити про неї, це означає, що він хоче отримати якусь підтримку. Разумков міг видати свою заяву на тлі переговорів із Російською Федерацією. Але мета Росії не повернути нам людей або території, а зробити так, щоб ми визнали ці квазідержави (мається на увазі “Л/ДНР”. – Ред.) і щоб вона впливала на нашу гуманітарну політику”, – запевнив він.
Що може бути фактично після зміни закону
Російські представники постійно вимагають повернути російську мову в навчальний процес в Україні. Для них це питання мінімум. Максимум – це статус російської мови в Україні як другої державної. Час від часу деякі українські політики нагадують про це, подаючи відповідні законопроєкти.
Крім того, ініціатива “Слуг народу” обов’язково зачепить квоти хоча б тому, що “Квартал 95” випускає російськомовний продукт, а колишній фронтмен колективу Володимир Зеленський (навіть ставши главою держави) постійно скаржиться на цей інструмент захисту українськомовного продукту.
Також варто очікувати скасування норм закону, які набувають чинності з 2021 року: іспиту на рівень знання державної мови під час отримання українського громадянства і обов’язкове використання української мови в кіно, театрах і музеях і сфері обслуговування.
Ну і, звичайно, – офіційний статус російської мови для низки регіонів.
Чи є шанс для іншого розвитку подій?
Так, є. Щоправда, невеликий. Деякі оптимісти вважають, що Дмитро Разумков починає свій політичний проєкт, який буде розрахований на Східну Україну. Вийти до майбутнього виборця спікер парламенту збирається у “ватній тілогрійці”, прийнятній для більшості жителів південного сходу країни. Тому ці “оптимісти” вважають, що “замовника” мовного закону можна буде виявити найближчим часом: якщо “Слуги народу” у своїй масі “продинамлять” його, то підстав для хвилювання немає. Але щойно всі топспікери СН стануть розхвалювати цей документ, то можна махнути рукою: значить, мовний закон – якраз один із тих компромісів, про які говорив глава МЗС.
Шукайте деталі в групі Facebook