Село Коритне в Чернівецькій області у передгір’ї Карпат. Ніби нічим не виділяється посеред інших – такі ж непроїзні дороги і однакові для горян щоденні турботи. Але у цього села є одна унікальна особливість. Тут народилась людина, яку знає кожен, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Ось по цьому подвір’ї біля батьківської хати бігав маленький Орест.
Кажуть серед чотирьох дітей Володимира Березовського був найшустрішим. Тож ніхто з друзів і родичів й гадки не мав, що виросте з нього впливовий діяч Poсійської Православної церкви, постійний член синоду РПЦ і голова Української церкви Московського Патріархату – митрополит Онуфрій.
Тут в Коритному і досі живуть його родичі і друзі дитинства. Але ми приїхали на батьківщину керівника УПЦ МП бо хочемо знати не його чернечу історію. А зрозуміти чи є очільник УПЦ Московського патріархату безроздільним духовним пастирем бодай для власного села. І що думають односельчани про його любов до його альма матер, Poсії та Мocковської Церкви.
“Те, що ми молимося за pocійський народ, за Poсію – то це є заповідь Христа”, – запевняє Онуфрій.
Дід Іван житель Коритного. Він ріс поряд з Орестом Березовським, а вийшло, що катався на лижах з самим митрополитом Онуфрієм. У бесідці під час обіднього перекусу він розповідає про найвідомішу людину села.
“Він дуже добрий. А раніше був бешкетний, того він пішов вчитися в Загорськ. То й все”, – розповідає житель села Коритне Іван Зозуля.
І тут же видає несподівану інформацію. Дідусь розповідає, що у 2014 році, після початку війни, у рідному селі очільника УПЦ МП місцева громада, незважаючи на весь вплив митрополита Онуфрія у Коритному, захотіла вийти з-під юрисдикції Мjcковського Патріархату. Започаткували громаду Київського і зібрали 1200 підписів і це притому, що в селі живе близько 2 з половиною тисяч разом з дітьми. Проте в храм людям так і не дали зайти. Це була б не просто втрата будівлі для Онуфрія, а втрата обличчя. Аби не провокувати конфлікт – половина коритнян почала будівництво нової церкви.
Дід Іван розповідає, що у їхньому селі є і моcковська, і українська церква. Та й сам він здавав гроші на будівництво нової. Народ таки звів новий храм, без усяких спонсорів. Тепер в неділю кожен може обрати, де молитися- там, де поминають мocковського Кирила чи вселенського патріарха Варфоломія.
Поруч з нами хата, де живе племінник Онуфрія. Ось він на подвір’ї, проте налаштований чомусь агpeсивно.
“Давай, давай, нема що мені знімати хату. Я не маю про що з вами говорити”, – відповідає він.
Пані Ганна ходить до церкви, котра залишилася під юрисдикцією Мocковського Патріархату. Трохи плутається у термінах і канонах, але щиро любить Онуфрія. Каже – він допомагає і місцевій церкві і будинку пристарілих.
“Коли у 2014 році утворилася тут громада Київського патріархату, ви думали переходити? – Ні. Не думала. Ми тримаємося своєї церкви, яка створена апостолом святим. Ісусом Христом. Є свої канони церкви, які повинен дотримуватися. Це не можна так. Одна віра, одне хрещення має бути”, – відповідає жителька села Коритне Ганна Головач.
А те що, її церковний лідер, має мocковське начальство, вважає Божим промислом. Та й не суттєво це все мирське, каже пані Ганна, бо світу вже скоро кінець.
“Це вже останні часи приходять. Ви не думайте, що це все так просто. Господь вже не згоден терпіти наші… А що буде? Чи рано чи пізно буде кінець світу!” – запевняє жінка.
Якщо й кінець, то явно не для другої половини села, яка взялася довести до пуття власну церкву. Місцевий священик Київського Патріархату розповідає, що величезний храм звели буквально за пару років на пожертви селян. Зараз мають перейти вже до оздоблювальних робіт.
“За кошти людські, бо таких великих спонсорів, які принесли кошти на будівництво, таких не було. Це все жителі села”, – розповідає священик храму УПЦ КП отець Петро. Утім як би там не було – Коритне приклад мирного співіснування двох православних конфесій.
Дмитро Головач – однокласник Онуфрія і просить передати йому вітання. Про конфлікт Донбасі він говорить, що винні в цьому керівники Poсії та України, а Пyтіну дякує, що не бoмбив його село.
“Дай боже, щоб усі такі були, такі як він, то був би мир і не було б ніякої вiйни”, – розповідає Дмитро про митрополита Онуфрія.
Коли митрополит приїжджає до села вони частенько говорять. Онуфрій питає про гриби.
Свою малу батьківщину Онуфрій не забуває. Зокрема, день наpодження Онуфрій традиційно відзначає на рідній Буковині.
Перед тим, як митрополита Онуфрія обрали предстоятелем УПЦ МП, він служив на Буковині. Був керівником Чернівецької єпархії. У приватному секторі на околиці міста поруч з парком є огороджена велика територія. Ні назви вулиць, ні номеру будинку не побачиш. Та господаря видає оздоба – ворота і вікна у велетенських хрестах. А від нечистої сили тут є агpeсивна охорона.
На запитання, чи є Онуфрій вдома, охорона заперечує. Далі слова в них закінчуються і до нас для повного розуміння ситуації випускають пса.
Ми відступаємо і підіймаємо квадрокоптер. Щоб побачити цю красу із неба. І ось він маєток – як на долоні. Досі його не бачив ніхто. Навіть в Чернівцях про існування резиденції митрополита майже нікому невідомо.
Розмах володінь вражає. Аскетизм – це те, чого ви тут не побачите. Живе митрополит у головному будинку, який має три рівні. Він виконаний у європейському стилі. Поруч теж не маленький двоповерховий гостьовий будинок. В архітектурному ансамблі ще 5 будівель невідомого призначення. Усе тут підпорядковане одному задуму і говорить про те, що попрацював над резиденцією хороший архітектор і використовував для оздоблення не дешеві матеріали.
Ділянка Онуфрія межує з іншим домоволодінням з просто величезною територією – тут тобі і вертолітний майданчик і навіть капличка для замолення гріхів. А ось під білим куполом, кажуть, розмістився водний комплекс з басейном. Тут теж є двоповерховий будинок з величезною терасою та невідома підземна споруда, яка нагадує винний льох.
Ці дві ділянки, за нашими даними, належать предстоятелю УПЦ МП митрополиту Онуфрію. І цим усім він користується, коли приїжджає у Чернівці. Тут він приймає гостей.
Але хто саме допоміг монаху-аскету стати власником цієї солідної резиденції. Подейкують, що це все подарував ієрарху УПЦ МП такий собі чернівецький бізнемен Юрій Кушнір. На питання звідки такі гроші і наскільки чисті колись прозоро натякав генпрокурор Юрій Луценко.
“Ці два угруповання “Слонів”, “Кушнірів” і мілкіші угрупування контpaбaндистів, повинні зрозуміти – часи безкарності пройшли, або роззбpoєння, або протистояння із цілою вагою держави”, – заявляв він. Онуфрій та Кушнір постійно зустрічаються – і в Чернівцях, і на Афоні.
Наша присутність біля хоромів Онуфрія змусила його охорону вже не лякати нас собаками, а заважати зйомкам фізично. В якийсь момент довелося навіть викликати поліцію. Тільки під наглядом патрульних, які охороняли нас від церковних охоронців, ми закінчили зйомку.
Чи гоже монаху мати такі келії відповідати не мені. Але судячи із нравів pocійського керівництва, а Кирило у Pocії має величезні маєтки, літаки і розкішні яхти, на які його вірники нездатні заробити працюючи усе життя – митрополит Онуфрій просто робить те, що толерує його патріарх.
Шукайте деталі в групі Facebook