Злочини сексуального насильства над дітьми під час війни: скільки зафіксовано та хто буде покараний
Згідно офіційних даних, на сьогодні встановлено 13 фактів сексуального насильства, скоєних відносно неповнолітніх під час повномасштабної війни. Але, как твердять самі представники правоохоронних органів, в реальності їх значно більше.
Начальниця Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу генерального прокурора Юлія Усенко відповіла Фактам ICTV на актуальні питання стосовно сексуального насильства над дітьми під час повномасштабного вторгнення.
– Скільки на сьогодні зафіксовано випадків сексуального насильства щодо неповнолітніх, здійснених російськими військовослужбовцями на території України?
– На сьогодні правоохоронними органами встановлено 13 фактів сексуального насильства, скоєних щодо неповнолітніх. Проте ми розуміємо, що їх, на жаль, значно більше.
Латентність цих злочинів доволі висока з різних причин. Насамперед це неготовність заявляти про їхнє вчинення, виїзд за кордон постраждалих і перебування на тимчасово окупованих територіях.
Крім того, залишаються й діти, які досі перебувають на території РФ, до них просто немає доступу, принаймні поки що.
– До злочинців, які є громадянами іншої держави, застосовуються норми українського законодавства? Чи є відмінності покарання за такий злочин цивільних і військових?
– Суб’єктом воєнних злочинів може бути будь-хто: іноземець, особа без громадянства та громадянин України, зокрема той, що перейшов на бік ворога.
Суттєвих відмінностей у покаранні, залежно від того, злочинець військовий чи цивільний, нема. Тут має значення лише ступінь тяжкості діяння, яке вони скоїли. Водночас потрібно зважати, в якому контексті було вчинено злочин.
– Чи є вже покарані за такі злочини. Якщо так, яке покарання вони отримали?
– Станом на сьогодні є один вирок українського суду у цій категорії справ, також чотирьом військовослужбовцям РФ повідомлено про підозру.
Досудове слідство триває, вживають усіх необхідних заходів для встановлення осіб потенційних підозрюваних.
Крім того, варто згадати про співпрацю з МКС (Міжнародний кримінальний суд. – Ред.), яку Україна активно веде з початку широкомасштабного вторгнення. Це важливо, оскільки завдяки юрисдикції МКС ми маємо змогу в майбутньому притягнути за ці злочини не лише безпосередніх виконавців, а й верховне командування РФ – як військове, так і цивільне.
– Як фіксують факти насильства над дітьми?
– Наразі правоохоронними органами ці факти фіксуються в межах кримінальних проваджень. Зважаючи на особливу категорію постраждалих, зазвичай, кримінальне провадження розпочинається із їхньої заяви.
Очевидно, що неповнолітні не завжди можуть це зробити, тож замість них до нас звертаються їхні батьки або інші близькі.
Крім того, проведення слідчих дій тут відрізняється від звичайних, оскільки варто залучати, окрім постраждалого, ще й батьків і психолога.
Також під час досудового розслідування слідчі та прокурори не тиснуть на постраждалого і його родичів. У цих категоріях справ поспіх буває шкідливим, тому ми готові чекати, коли постраждалий сам до нас звернеться зі своєю історією.
– Як працюють психологи з неповнолітніми постраждалими від насильства?
– Залучення психолога у всіх таких справах є досить поширеною практикою, а у випадках із неповнолітніми особливо необхідне. Роль психологів надважлива, оскільки вони дозволяють вибудувати міст комунікації між постраждалим і правоохоронними органами.
Психолог може визначити певні тригери, аби під час допиту уникнути ретравматизації. Водночас психологи спроможні визначити взагалі готовність дитини розмовляти на цю тему.
Коли вона мовчить, тут наша робота зупиняється – ми не будемо її переконувати у подальшій співпраці. Але слідчі й прокурори завжди будуть готові вислухати її і продовжувати розслідування, щоб встановити злочинців та притягнути їх до відповідальності.
– Чи є срок давності притягнення до кримінальної відповідальності для такого роду злочинів. У яких випадках злочинець може ухилитися від відповідальності (звісно ж, окрім його смерті)?
– Міжнародне гуманітарне право закріплює відсутність строків давності щодо категорій цих злочинів.
Водночас наш КПК закріплює строки досудового розслідування, які визначають час, протягом якого слідчі та прокурори можуть розслідувати кримінальне провадження.
Звичайно, є зміни до КПК, але вони не стосуються кримінальних проваджень, розслідування яких розпочалося з моменту введення воєнного стану в Україні.
Наразі законодавець працює над тим, щоб усунити, виправити цей недолік. Але варто не забувати, що для МКС та інстанцій, що керуються універсальною юрисдикцією, цих строків немає. Відтак випадки ухилення від відповідальності за воєнні злочини, і СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. – Ред.) зокрема, взагалі відсутні.
Шукайте деталі в групі Facebook