Загроза епідемії кору в Україні пов’язана насамперед із недостатнім обсягом щеплень. Від цього захворювання потрібно прищеплювати не тільки дітей, але й дорослих, які свого часу “ухилилися”. Також людям старшого віку слід вакцинуватися від вірусної пневмонії.
Восени пройде хвиля аденовірусів, а COVID-19 буде циркулювати в країні і далі. Про це та інше в бліцінтерв’ю OBOZREVATEL розповів ексголовний санітарний лікар України Сергій Бережнов.
– Центр громадського здоров’я України заявив, що в недалекому майбутньому ми можемо зіткнутися зі спалахом кору.
– Так, можемо. Думаю, через малий відсоток охоплення щепленнями. Люди не хочуть вакцинуватися. Я не знаю, чому – напевно, від незнання, чи від нерозуміння, чи від байдужого ставлення до здоров’я своїх дітей.
Деякі країни вже ухвалюють закони про притягнення батьків до відповідальності, запроваджуються величезні штрафи за жорстоке поводження з дітьми – саме так трактується відмова робити дитині щеплення. Фактично вони піддають її небезпеці захворіти.
У тих же США не пустять до школи, до університету без щеплення. Медична страховка обійдеться в рази дорожче. Не хочеш прищеплювати – це твоє право. Але ти ставиш під загрозу суспільство, і тебе обмежують від суспільства.
Так, без щеплення кір може протікати легко. Але є і летальні випадки. Це вже як кому пощастить.
– Зачекайте, але ж в Україні дитину без щеплень не візьмуть в дитячий садок.
– Раніше не брали. А зараз у нас хіба закони дотримуються? У нормальній правовій державі діти, які не щеплені, не приймаються нікуди. Ні в дитячий садок, ні в школу. Вони скажуть: а як же право на навчання? Ніхто не забирає право на навчання – наймайте вчителів і вчіться вдома, вперед і з піснею.
Що стосується кору, то він має циклічний прояв. Коли накопичується певна кількість людей без імунітету, то колективний – перестає працювати. А для нього щороку повинні щепитися не менш ніж 95% дітей. Але й дорослих треба підчищати, тому що дехто вислизав від щеплень.
– Що значить “підчищати”?
– Робити щеплення. Періодично, раз в 5–6 років, дивитися, скільки дорослих є нещеплених. Краще їх теж прищепити.
Кожна людина повинна робити щеплення від кору, тому що заражуваність 100%. Чим старшою є людина, тим важче протікає хвороба. Кір, як і будь-який вірус, небезпечний ще й тим, що викликає вірусну пневмонію. Так само, як і коронавірус і грип.
Вірусна пневмонія лікується дуже важко і часто призводить до різних неприємностей, зокрема летальних.
Але, на відміну від коронавірусу, від кору є захист. Причому він дає практично стовідсоткову гарантію.
Дітям вколюють одну вакцину – КПК – кір, паротит, краснуха. Календар щеплень відомий, просто треба його суворо дотримуватися.
– Імунітет від кору досить стійкий?
– Так, практично він діє протягом усього життя. Але його треба трошки стимулювати. Тому що за малого охоплення вакцинації вірус досить активно циркулює. При цьому починають страждати дорослі, які випали з вакцинації, які порушували календар щеплень, або ті, у яких не було нормальної імунної відповіді на щеплення. На жаль, зі 100 щеплених така відповідь є не у всіх, а у 95.
Близько 5% щеплених не дають правильну імунну відповідь, не матимуть імунітету, і вони залишаються під ризиком зараження. Але якщо населення країни щеплено нормально, якщо 90–95% населення має нормальний імунітет, то вони фактично прикривають і тих, хто не має. Вірусу дуже незручно циркулювати в популяції, яка має імунітет.
– У ситуації, коли нам обіцяють спалах кору, чи слід дорослим людям робити щеплення? Наприклад, не всі знають, чи було їх щеплено від кору в дитинстві.
– Якщо не знають, треба робити. Потрібно піти і зробити щеплення. Щеплення не є небезпечним.
Але дорослий, який не знає про те, які щеплення йому було зроблено, повинен робити щеплення не тільки від кору. Він повинен зробити щеплення від усього, що є.
Від грипу треба робити щеплення щороку. Є вакцинація від дифтерії – раз на 10 років кожен дорослий повинен її робити. Я робив минулого року. Навіщо мені в мої 90 років проблеми ще й з дифтерією.
Дифтерія нас підтискає. Це теж загроза. Дифтерія – важке захворювання, від нього вмирають люди.
– В Україні можлива епідемія дифтерії?
– Звичайно. Якщо не будемо робити щеплення, якщо будемо порушувати календар щеплень, то можлива.
І від правця треба робити щеплення що десять років. Є затверджений календар щеплень, і його треба дотримуватись.
– Якщо резюмувати: які щеплення повинна робити людина в дорослому віці?
– Там багато щеплень. Наприклад, можна щепитися і від пневмонії. Особам 60+ це життєво показано. Я ось, наприклад, минулого року прищепився, цього року теж робитиму цю процедуру.
Але найголовніше – це батьки та діти. Починати треба з дітей. Дитина народилася – їй відразу роблять щеплення від гепатиту В, який викликає жовтяницю. На третій день у пологовому будинку ж їй роблять щеплення від туберкульозу – БЦЖ.
– За вашими оцінками, які проблеми суто епідеміологічного характеру, окрім коронавірусу, можуть виникнути цієї осені?
– Як зазвичай. Першими пройдуть аденовіруси – віруси, які викликають респіраторні захворювання. Це не тільки грип. Вірусів, які викликають так звані простудні захворювання, налічується близько 200–300.
Вони будуть, нікуди не подінуться, ми з ними живемо тисячоліття. Просто треба правильно жити.
– Тобто робити щеплення від того, від чого можна зробити щеплення.
– Так, обов’язково треба зробити щеплення від грипу. Людям старшого віку щеплення ще й від пневмонії.
– Що стосується коронавірусу, то головний санлікар Ляшко заявив, що Україну поділять на зони залежно від кількості захворювань на 100 тисяч населення. Наскільки це виправданий захід і чи може він допомогти впоратися з епідемією?
– Це один із компонентів у системі, в комплексі протиепідемічних заходів. Це комплекс заходів і державних, і індивідуальних. Всі повинні їх чітко виконувати, тоді буде якийсь ефект.
Україна ж не така маленька. Одна ситуація може бути в Закарпатській області, і інша – у Луганській. Тому, якщо в одному регіоні щось відбувається, чому такі ж обмеження потрібно вводити в інших?
Ми всі можемо піти на карантин, сховатися, закритися, нікуди не виходити. Але чи довго ми так проживемо?
Зрештою ми змушені жити з коронавірусом. Як він буде себе вести далі, ще не зовсім зрозуміло, але жити все одно треба.
– Чи є якась міра, яку уряд поки не застосував, але яка справді необхідна?
– На сьогодні застосовано практично все. Один із заходів – вакцинація, але вакцини поки немає.
На рівні держави принаймні декларуються заходи, які повинні сприяти зменшенню кількості захворювань і зменшенню інтенсивності процесу. Поки що його не можна повністю прибрати, поки не буде вакцини і колективного імунітету.
Процес буде розвиватися, і завдання – звести його до мінімуму.
– Кажуть, що внаслідок швидкої мутації коронавірусу вакцини можуть виявитися не досить ефективними, вони можуть формувати не тривалий імунітет.
– Я так не думаю. Вірус мутує, але не до такої міри, що стає зовсім іншим. Але завдяки вакцині імунна система розпізнає його швидше і почне реагувати на нього швидше.
Є поняття імунної пам’яті. Якщо одного разу організм людини з чимось подібним стикався, імунна система відреагує через 2–3 дні, а не через 2–3 тижні. Тому будь-яка вакцина від коронавірусу матиме ефект. Може, не стовідсотковий, але якісь імунні тіла все одно будуть вироблятися.
– Тобто в будь-якому разі про тяжкий перебіг хвороби можна вже не говорити?
– Усе дуже індивідуально. Але переважно – так, щеплені, навіть якщо будуть хворіти, то набагато легше. Принаймні, коли в 2009 році був свинячий грип нового штаму, особи, які були вакциновані від попереднього штаму, могли і хворіти, але серед них не було зареєстровано жодного летального випадку.
Шукайте деталі в групі Facebook