У Сторожинецькому районі Чернівецької області живе сім’я, в якій семеро дітей, а мати після інсульту, та ще й чекає на восьму дитину. Діти часто голодні і босі, важко працюють, до того ж бояться батька, як вогню, який регулярно б’є маму.
Про багатодітну сім’ю, будинок якої розташований в лісах Буковини, розповіла засновниця благодійної організації Марта Левченко на своїй сторінці у Facebook.
Жінка днями відвідала сім’ю і принесла продуктів та іграшок. Діти вперше побачили мильні бульбашки, а цукерки “поковтали, як пташенята, не розкушуючи”, зазначила волонтерка.
“Ти ідеш вузькою болотяною стежиною через ліс, бо як кажуть сусіди, що самі не сунуть туди й носа, там страждають діти. Сусіди вже втомилися бити на сполох до всіх можливих інстанцій, коли чують, як чоловік б‘є жінку, як кричать діти, бачать, як з-під снігу вони виколупують гнилі яблука”, – пише Марта Левченко.
Волонтерка вирішила звернутися в Службу у справах дітей Сторожинецького району, голови села і тих, хто буде ретельно стежити за ситуацією в сім’ї і за тим, щоб допомогу, яку хочуть надати волонтери, ніхто не відібрав у дітей.
“Діти завжди босі, голодні і працюють, як воли, і вони, як вогню бояться тата. Останній раз тато побив маму, тому що вони з’їли кілька слив з дерева, а тато помітив, що слив стало менше. Голова села змусив тата купити дітям ліжка, тому що ті спали на землі. Сусіди розповідають про захват дітей від тих ліжок! Хоча ліжком це було важко назвати, так і сплять вони по троє на одному”, – розповідає Марта Левченко.
Також волонтерка каже, що у сім’ї є “світлі сторони”. У них є своє маленьке господарство: кури, корова, свині та город.
“Вони намагаються видертися. Мама дітей дуже любить, але сил у неї мало. Жінка пережила інсульт, насилу говорить і ходить, і при цьому чекає на восьму дитину. Просто не уявляю, де вона візьме сили на ці пологи. Звичайно, ми допоможемо з обстеженням і іншим. Адже без мами, яка дуже любить дітей і веде господарство, діти не зможуть”, – пише благодійниця.
Також волонтерка вважає, що забрати 7 дітей в дитбудинок – не вихід.
“Просто їм дуже важко. Просто тато, знає, що до них немає нікому діла, ніхто не контролює, і все що він робить – допустимо”, – додала волонтерка, попросивши всіх небайдужих про допомогу.
Шукайте деталі в групі Facebook