Статус головного союзника США значно зміцнить безпеку нашої країни
До Конгресу США внесено законопроект H.R.3047 – “Про надання підтримки Україні в захисті її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, а також для інших цілей”. Проект, представлений республіканцем Майклом Макколом, дуже важливий для України, оскільки передбачає надання нашій країні статусу “головного союзника США поза НАТО”.
Що таке Major Non-NATO Ally
Статус головного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally) вперше з’явився в законодавчому полі США в 1989 році. Спочатку він припускав, що з окремими країнами, що мають стратегічне значення для США, Вашингтон може укладати договори про спільні воєнні розробки і дослідження. Пізніше функціонал закону значно розширився. Так, статус головного союзника США поза НАТО давав його власникам можливість не тільки брати участь в спільних з американцями науково-дослідних і дослідно-конструкторських проектах, а й отримувати для цих цілей матеріали і обладнання в кредит, а також фінансування США для покупки або оренди оборонного обладнання .
Головні союзники можуть брати участь в ряді тендерів Міноборони США на обслуговування і ремонт техніки за межами Сполучених Штатів. Нарешті, вони мають право на отримання в пріоритетному порядку надлишкового озброєння армії США, право на закупівлю протитанкових снарядів зі збідненого урану. Крім того, їх не стосуються обмеження в отриманні цілого ряду озброєнь США – на відміну від країн, що такого статусу не мають.
В цілому, хоча статус і не передбачає автоматичний захист його володаря з боку США від зазіхань ззовні, він гарантує істотне підвищення рівня взаємодії в сфері оборони між двома країнами.
Очевидно, що не всі країни в світі мають такий статус. Спочатку їх було шість: Австралія, Єгипет, Ізраїль, Японія і Південна Корея. Пізніше Ізраїль отримав ексклюзивний статус основного стратегічного партнера США (що за рівнем співпраці трохи вищий за статус головного союзника). А до переліку головних союзників додалися інші держави. На даний момент таким статусом володіють 17 країн, якщо враховувати й Ізраїль.
По суті, статус головного союзника, з точки зору законодавства США, – це передостання “сходинка” перед статусом члена НАТО. Частина винятків в питаннях експорту зброї, співпраці і т.ін., які мають країни НАТО, мають і головні союзники США.
Україна. Спроба №1
Американські законодавці вже робили спробу надати Україні статус Major Non-NATO Ally. Норма про це була передбачена у пункті 303 законопроекту S.2277- “Про запобігання подальшої агресії Росії щодо України та інших суверенних держав в Європі та Євразії та для інших цілей”. Документ був поданий в сенат сенатором-республіканцем Бобом Коркером в травні 2014 року – вже після анексії Криму, але ще до початку широкомасштабної військової агресії Росії на Донбасі. Хтозна, ухвали тоді американці закон – можливо, сьогодні ситуація в Україні була б зовсім іншою.
Однак в 2014-му ані законодавці, ані президент США Барак Обама не зважилися на цей крок – проект не був затверджений. Пізніше, в грудні 2014-го, в США був ухвалений закон “Підтримка свободи України”, в який в тому чи іншому вигляді увійшла значна частина пропозицій із законопроекту Коркера. Чимдалі – й інші норми, запропоновані в концептуальному проекті республіканця (зокрема, про посилення безпеки в Європі, захист країн Балтії і т.ін.) були затверджені в різних законопроектах. Але ось пункт про надання Україні (а також Грузії і Молдові) статусу Major Non-NATO Ally з поля зору американських законодавців випав надовго.
“Оцінити потреби України в предметах летального захисту …”
Автор законопроекту H.R.3047 – “Про надання підтримки Україні в захисті її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, а також для інших цілей” – нагадує, що в 2019 фінансовому році Сполучені Штати мають надати Україні 423 400 000 доларів у вигляді допомоги для гарантування безпеки. А також, що наша країна давно претендує на членство в НАТО і США підтримують ці прагнення. “На думку Конгресу, допомога Сполучених Штатів Україні … повинна бути збільшена, з тим, щоб забезпечити можливості для встановлення і побудови довгострокових двосторонніх оборонних відносин і досягнення важливих цілей, включаючи ефективне використання, безпеку і зберігання оборонних предметів із США”, – наголошується в преамбулі законопроекту.
Серед завдань американської політики щодо України автор називає, в тому числі, підтримку права України “захищатися від російської агресії шляхом отримання допомоги США в сфері безпеки”, підтримку євроатлантичної та європейської інтеграції України. Законом пропонується “в консультації з урядом України посилити стримування, стійкість і самооборону України, в тому числі шляхом відповідних поставок зброї і продажу предметів летальної оборони для Збройних сил України”.
Автор також пропонує “відкидати будь-які територіальні зміни, вчинені силою, включаючи незаконні вторгнення і окупацію Криму і Донбасу Російською Федерацією і підтримуваними Росією сепаратистами”, “засудити триваюче затримання 24 українських моряків”, “Наполегливо закликати Росію повністю здійснити процес “Мінськ-II”.
Однак ключовий пункт проекту – 5-й: “Протягом періоду, що починається з дати набуття чинності цього Закону та закінчується датою вступу України до Організації Північноатлантичного договору, про яку йдеться в Бухарестської декларації саміту 2008 року, президент може визначити, що з метою передачі або можливої передачі оборонного озброєння або оборонних послуг, відповідно до закону про контроль над експортом зброї, Законом про зовнішню допомогу 1961 року або будь-яким іншим положенням закону, Україна повинна розглядатися як головний союзник, який не входить в НАТО”, – наголошується в законопроекті.
Законопроект передбачає, що не пізніше 180 днів після набуття чинності закону держсекретар США надає Конгресу доповідь про перегляд допомоги Сполучених Штатів в галузі безпеки уряду України. Доповідь має включати, зокрема, оцінку загроз українській незалежності, суверенітету і територіальній цілісності, оцінку потреб України в предметах летального захисту для наступальних і оборонних потреб, оцінку асиметричних можливостей України для протидії гібридній війні і агресії Росії, варіанти розширення міжнародних програм військової освіти і навчання, пропонованих Україні, і т.ін.
Таким чином, в разі затвердження законопроекту для отримання Україною статусу головного союзника США поза НАТО достатньо буде лише вольового рішення президента Сполучених Штатів.
“Кардинально меняет возможности”
Експерти сайту “Сьогодні” надзвичайно високо оцінюють важливість для України цього законопроекту.
“Йдеться про значне посилення як військово-політичного, так і військово-технічного співробітництва, – зазначив в коментарі сайту “Сьогодні” народний депутат, член Комітету з питань нацбезпеки та оборони Дмитро Тимчук. – Це означає, що США в разі відкритої агресії РФ відкривають широке коло інструментів для підтримки України. Так, наприклад, можна згадати Ленд-ліз під час Другої світової війни. У разі надання Україні такого статусу в Кремлі будуть чітко розуміти, що йдеться вже не просто про декларації, осуд і т.ін. А про реальну військову допомогу. Звичайно, солдати США не будуть воювати за Україну. Але військову допомогу США нам надасть істотну. У тому числі технологіями”, – сказав народний депутат.
Дмитро Тимчук також нагадав історію про надання Україні ПТРК Javelin і про обмеження, які наклали США, зокрема, щодо розміщення цього протитанкового озброєння.
“У разі затвердження закону ці обмеження будуть зняті, з цих та інших озброєнь – відкривається широкий спектр можливостей. І, природно, вже це буде серйозним запобіжником для необдуманих і різких дій Москви”, – сказав Дмитро Тимчук.
У свою чергу, військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко наголосив на важливості статусу для України у зв’язку з тим, що, як правило, США надають істотну допомогу своїм союзникам.
“Може йтися не про 300-400 мільйонів на рік, які отримує сьогодні Україна, а про кілька мільярдів. Це і військова техніка – наприклад, Туніс, який отримав такий статус нещодавно, отримує американські бойові вертольоти та інше серйозне озброєння. Це дуже важливий статус, який кардинально змінює розміри допомоги і можливості України щодо зміцнення власної безпеки”, – сказав Олександр Мусієнко у коментарі сайту “Сьогодні”.
Перспективи примарні
Залишається з’ясувати, наскільки реально, що вже цього разу американський істеблішмент піде на надання Україні статусу головного союзника. На жаль, настрої експертів не можна назвати досить оптимістичними.
“Я, на превеликий жаль, не можу оптимістично розглядати перспективи цього законопроекту. У зв’язку з тим, що надання такого високого статусу – це не просто слова і гасла, а певна відповідальність США перед державою, яку вони визнають головним союзником. У США серйозно ставляться до таких речей”, – зазначає Дмитро Тимчук.
На його думку, більшість буде залежати не тільки від бажання і готовності тих чи інших сил в США підтримати рішення, але й від самої України.
“Питання, наскільки нове керівництво України буде зацікавлене в розвитку співробітництва із США, у протидії агресії РФ, залишаються відкритими. І вони залишатимуться відкритими доти, поки не буде обраний новий парламент. Виходячи з конфігурації Верховної Ради, з того, який буде сформовано уряд, чи буде нова влада реально націлена на євроатлантичну інтеграцію, вважаю, американці і прийматимуть рішення. Надати настільки високий статус України, або ж поки що це питання варто обійти”, – говорить Дмитро Тимчук.
Олександр Мусієнко, в свою чергу, ставиться до перспектив законопроекту “стримано-оптимістично”.
“Все ж таки дуже багато що впирається в політичну площину. Можливо, після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом стануться певні зрушення, активізується діалог. Але поки мови про статус Major Non-NATO Ally не йтиметься, як би нам цього не хотілося. Однак будемо сподіватися”, – сказав Олександр Мусієнко.
Нагадаємо, раніше “Сьогодні” розповідали, що президент США Дональд Трамп запросив Володимира Зеленського до Вашингтона.
Шукайте деталі в групі Facebook