Новий правопис: для чого потрібен і що змінює

22 травня Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису.

“З часу прийняття останньої редакції правопису 1989-го сталося багато змін у мові. Таких слів як “антикорупційний суд”, “стартап”, “інтернет”, “булінг”, “айфон” просто не існувало. Треба було врегулювати їхнє написання”, – розповів Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки та співголова Української національної комісії з питань правопису.

Який правопис діяв раніше

Колишній проект українського правопису був затверджений 14 листопада 1989-го. Опублікований у наступному році. Він був продовженням правопису 1960-го. Повернув в українську мову літеру ґ та кличний відмінок.

В СРСР користувалися правописом, який мав зробити українську мову подібною до російською. Він прийшов на зміну правопису, який ухвалили у 1928 році на Всеукраїнській Правописній конференції у Харкові. 1933-го Харківський правопис скасував заступник народного комісара освіти УРСР Андрій Хвиля.

Для чого правопис потрібен

Правопис визначає спосіб передавання мовлення на письмі. Містить правила, які обов’язкові для використаня. Чинний правопис використовують для написання підручників.

Хто і коли проводив роботу над новою редакцією

Склад Української національної комісії з питань правопису затверджено постановою уряду 17 червня 2015-го. До нього увійшло 25 українських філологів та керівників наукових установ. Співголовами комісії є заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха та віце-президент Національної академії наук Сергій Пирожков.

15 серпня 2018 року Міністерство освіти і науки винесло новий варіант правопису на громадське обговорення. Надійшло більше 500 пропозицій, зауважень та коментарів.

22 жовтня відбулося підсумкове засідання Правописної комісії. На ньому внесли правки за результатами громадського обговорення.

Які норми змінились

Автори правопису запропонували використовувати правила, які були в українській мові до 1933 року.

Літеру “и” можна буде вживати на початку слова перед приголосними “н” та “р”. “Індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод”, “икати” та “икавка”.

У художніх текстах допускається заміна “і” на “и” вкінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

Літеру “ґ” будуть частіше вживати іноземних власних назвах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: Гуллівер або Ґуллівер.

Звук [h] у запозичених словах пропонують передавати буквою “х”. Слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними. Слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”. У англійській вимові цього слова чується [г].

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

Слова з першим іноземним частками слід писати разом – “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція”, “експрезидент”.

Невідмінюваний числівник “пів” слід писати окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”.

Правопис пропонує по-різному передавати буквосполучення “au”: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

Жіночі форми від іменників пропонується утворювати за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес: “авторка”, “дизайнерка”, “майстриня”.

Слова з анти-, віце-, екс-, контр- пишуться разом: антивірус, віцепрем’єр, експрезидент, контрудар. Раніше екс-президент писався через дефіс.

Новинки правопису

Як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово – тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт “Вікіпедія”, мережа “Фейсбук”. Коли родового слова нема – назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер.

Загальні назви, коли їм надається особливий зміст, пишуться з великої літери: Честь і Мати. Раніше так писати могли лише слово “Батьківщина”.

Подвоєння приголосної “н” у слові “священник”. Раніше воно було винятком і писалося з однією “н”.

Клична форма від імені Ігор – Ігорю.

Як вплине на життя?

Правопис української мови буде використовуватися в усіх сферах життя українців, що стосуються застосування мови на письмі. Видання, які використовували норми правопису 1928-го, тепер будуть діяти законно. Багато тогочасних правил додали до нової редакції.

Упродовж 5 років Міністерство освіти і науки не включатиме норм нової редакції українського правопису до завдань ЗНО.

Нові норми поступово будуть вводити до підручників і вивчатимуть у школах.