Мова не про сіквел відомого фільму, а про чергову серію українського політичного серіалу, схожого за визначенням на категорію spin-off (за даними відкритих енциклопедій це – твір, основними дійовими особами якого є персонажі, що раніше фігурували в первинному творі з тематично іншим сценарієм).
Якщо базовим, основним твором, взяти “pulp-чтиво”, яке писалося в Україні 5 років, під назвою “Президент чи олігарх?”, то spin-off під назвами “Подвійний “Удар” братів Кличко” та “Знову “не здамся без бою” потрібно розглядати саме, як відгалуження від основного сюжету.
У Голівуді spin-off з’являються на хвилі фінансової успішності основної картини, любові глядачів до окремих персонажів, задля ще більшої капіталізації проекту. В українському політичному бутті все дещо інакше.
“Кулак і Молот”
Основний твір “Президент чи олігарх”, протримавшись 5 сезонів, рішенням аудиторії був закритий. Звісно, зараз говоритимуть, що це все через дискредитованого основного персонажа, але продовжуючи кіноматегрофічну паралель, – наш герой, не Френк Андревуд (який волею сценаристів покинув нас назавжди) та ще побореться, принаймні, він собі так думає, “щоб не втратити країну”. Як видається, партнери по основному серіалу вирішили, що токсичність нашого “умовного Френка”, не повинна тягнути і їх на дно політичної історії.
Звідси, власне кажучи, і з’явився перший проект – “Доктора Залізний Кулак” підсилений для більшого ефекту “Доктором Сталевим Молотом”. Крок, як мінімум зрозумілий. Якщо у всесвіті “Зе” на переможця спрацювали пізнаваність та відсутність антирейтингу, то чому б не спробувати те ж саме? У всесвіті конкурентів DC та Marvel ситуації схожі, принаймні, і на прикладі жіночих персонажів, – є попит, отже, ось вам пропозиція. Чи достатньо цього для перемогти? Звісно, ні.
Адже ефект новизни методу втрачено, політичний бек у одного із учасників є, частина його депутатів залишаються, принаймні поки, у складі фракції того, кому аудиторія висловила категоричне “Ні”. За 5 років роботи у Києві “Залізний кулак” має як візуальні репутаційні перемоги, так і цілий пул негативних історій, які стосуються все того ж самого, що утопило “умовного Френка” – мова про оточення, корупцію, непрозорий розподіл коштів бюджету тощо (не варто зупинятись на цьому конкретно, все що потрібно, за прийдешніх кілька місяців йому пригадають).
Тим не менше, очільник Києва не встиг повністю “помножити на нуль” свою репутацію, яку отримав за часів професійної спортивної кар’єри, не встиг розгубити людську симпатію та повагу, а тому, приймає для себе єдине правильне рішення, рухатись “власним ударним шляхом”. А на додачу, будучи підсиленим кращим союзником, про якого можна лише мріяти, тим, хто не підведе за жодних обставин, союзником природним, за народженням, а не ситуативними, які переслідують меркантильні цілі. Чи є це новим з точки зору технології боротьби за виборця? Так, безперечно. Людям це до душі – хтось поностальгує, дивлячись на борди з обличчями братів, пригадуючи їхнє славетне боксерське минуле, хтось знайде у цьому відображення істинності сімейних цінностей. Тобто, загалом, шанси на те, що прокат цієї кінокартини не стане збитковим, а можливо і принесе мінімальний прибуток, беззаперечно, є. За відсутності інших варіантів, з огляду на фіаско основної фільму, подолання прохідного бар’єру на парламентських виборах – із невеликим кількавідсотковим плюсом – є оптимальним результатом для кіновиробника.
Шукайте деталі в групі Facebook