Запровадження воєнного стану в країні відразу вплинуло на гривню. Її стало суттєво «хитати», адже українці кинулися купувати валюту, яка в обмінниках раптом стала дефіцитною. Долар США 26 листопада у банках продавали по 28,11 грн, а 27 листопада — вже по 28,62 грн.
Крім хвилювань щодо майбутнього гривні виникли й інші запитання: що чекає на бізнес, що буде з іноземними інвестиціями, як зміниться показник ВВП країни та рівень життя самих українців тощо.
То ж як вплине запровадження воєнного стану на економіку України, «Вголос» питав у економічного експерта Тараса Козака, президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка й економіста Бориса Кушнірука.
Що буде з гривнею?
Тарас Козак:
Запровадження воєнного стану не може позитивно вплинути на гривню. Та й обмінники зазвичай зацікавлені у якомога більшій кількості валютних операцій «купив/продав», адже це їхній прибуток. І багато українців піддалися на ажіотаж. Тому вже вранці 26 листопада курс іноземної валюти в обмінниках суттєво зріс. Курс гривні ж «обвалився» десь на 50…70 копійок. Якщо у неділю увечері курс гривні щодо долара у Києві становив близько 27,9, то вже у понеділок увечері цей курс був на рівні 28,5…28,7. І це ще оптимальний курс. А можна було знайти на рівні 29 і більше.
Якщо ж говорити про більший ринок, ринок безготівкового долара, тут також відбулося знецінення гривні, але вже не таке суттєве. Адже курс 27 листопада становив 28,1 грн за долар. Однак 1 % падіння гривні — це у межах ситуації, яка відбувається постійно. А курс гривні на міжбанківському ринку зараз приблизно дорівнює курсу гривні щодо долара 1 січня 2018 року.
Щодо того, чого варто очікувати, то все залежить від фактору, чи буде ескалація конфлікту з Росією. Якщо ситуація залишиться на тому ж рівні, то курс, на мою думку, буде десь 27 грн за долар. Гривня посилиться тому, що немає фундаментальних слабкостей, які б її знецінювали. Правда, можуть виникнути певні проблеми у грудні цього року. Адже традиційно у грудні та на початку січня гривня «падає». Це вже традиційна сезонність в Україні у зв’язку з великими видатками бюджету наприкінці року. Якщо так і буде, то гривня може впасти наприкінці року тимчасово і до 29…29,5 грн за долар.
«Гривню «хитає» під впливом паніки»
Борис Кушнірук:
Кілька днів можемо спостерігати гру спекулянтів і спробу розхитати курс гривні. Та здебільшого з початку грудня щороку гривня дестабілізується через те, що розпочинається підготовка до свят, збільшується попит на імпорт. Крім цього, в Україні неправильно побудована бюджетна система, й у нас до 40 % коштів витрачають саме у грудні. Тому буде певна дестабілізація курсу нашої грошової одиниці, але це пов’язано саме з традиційною щорічною ситуацію. І саме чинник свят може «потягнути» курс до 29 грн за долар і навіть вище. Та, зазвичай, із лютого гривня починає зміцнюватися. Проте не варто забувати ще й про фактор виборів.
Олександр Охріменко:
Будь-який воєнний стан негативно впливає на економіку. Проте на сьогодні гривню «хитає» під впливом паніки. Тому є надія, що все заспокоїться і курс буде знову на рівні приблизно 27,8 грн за долар. Але це у найкращому випадку — за місяць. Хоча така ситуація стосується тих областей, де немає воєнного стану. Там, де він є, українці все одно скуповуватимуть валюту. Адже паніка лише зростатиме. І гривня може навіть перетнути позначку 30 щодо долара.
А як щодо надходження інвестицій?
Олександр Охріменко:
Більшість інвесторів зараз дуже активно розпродаватиме державні цінні папери. Відповідно ніхто гроші переказувати не буде. Максимально інвестори будуть намагатися забрати гроші з України. Адже є чітке правило: інвестор ніколи не вкладає гроші у країну, де відбуваються військові дії.
Тарас Козак:
Якщо не буде ескалації конфлікту, то вся економіка працюватиме так, як і сьогодні. Звісно, в Україну не прийдуть іноземні інвестиції. Але вони і так не приходили.
Як теперішня ситуація вплине на ведення бізнесу?
Олександр Охріменко:
«Не виключено, що у тих областях, де ввели воєнний стан, розпочнеться рейдерське захоплення бізнесу»
Звісно, воєнний стан на бізнес вплине негативно. Адже будь-який бізнесмен станом на сьогодні максимально намагатиметься зменшувати виробництво. Не виключено, що у тих областях, де ввели воєнний стан, розпочнеться рейдерське захоплення бізнесу, коли під гаслами «російські агенти» тощо почнуть відбирати бізнес.
Тарас Козак:
Продовжуватиметься відплив українців на роботу за кордон. Загалом багато наших громадян зараз просто закривають бізнес в Україні та переїжджають за кордон через токсичний інвестиційний клімат у державі. І через воєнний стан ситуація може ще погіршитися. Та ці 30 діб не мають надто серйозно вплинути на ситуацію. І взагалі: цей воєнний стан керівництво країни могло б використати для боротьби з корупцією. І ця ситуація позитивно вплинула б на бізнес. Це якби корумпованих правоохоронців масово садили чи чиновників забирали в армію. Але це мрії, у здійснення яких не дуже віриться.
Чи позначиться це на ВВП?
Олександр Охріменко:
Швидше за все, ВВП замість того, щоб зростати, падатиме. Адже вплине негативно чинник бізнесу та зовнішня торгівля. Зараз показник зростання ВВП України становить близько 3 %. А в результаті теперішніх подій за грудень зростання ВВП може становити лише 1 %. Тому в Україні грудень може бути провальним щодо показника ВВП.
На експортно-імпортних операціях це також позначиться?
Тарас Козак:
Виникла проблема щодо експорту з Маріуполя, де розташовані два величезних металургійних комбінати — імені Ілліча й «Азовсталь». Та «Укрзалізниця» обіцяє їх вирішити, постачаючи залізницею у порти Чорного моря. Зерновий експорт України, до прикладу, йде через порти Одеси і того ж Чорного моря та мало залежить від Бердянська. Тому у цій сфері не буде суттєвих змін, якщо тільки Президент не використає цей воєнний стан для певного переведення української економіки на військові рейки. В такому випадку зміниться все. Адже під час воєнного стану дозволено конфісковувати автомобілі на користь армії; на заводах, де, до прикладу, продукують сигарети, можуть виготовляти патрони тощо.
Олександр Охріменко:
Ціни на продукти харчування у зв’язку зі запровадженням воєнного стану в Україні суттєво зростати не мають. Проте можуть традиційно зрости через те, що невдовзі Різдвяні свята.
МВФ даватиме нам позики?
Олександр Охріменко:
Траншу найближчим часом швидше за все Україна не отримає. Але це радше не через воєнний стан, а через вибори. Адже через політичну невизначеність МВФ боятиметься давати цій владі гроші, бо після виборів може вже бути інша влада. От коли відбудуться вибори, тоді й будуть кредити.
А як усе це вплине на загальний рівень життя пересічних українців?
«Перший квартал 2019 року в Україні буде провальним»
Тарас Козак:
Розмір пенсії та мінімальної зарплати, а також соціальної допомоги, записаний у бюджеті країни і з впровадженням воєнного стану жодним чином змінитися не має. Однак ріст середнього рівня життя українців залежить від рівня зростання ВВП. А оскільки у світі середній показник зростання ВВП становить майже 4 %, тобто середньостатистичний громадянин світу стане багатшим на 4 %, то в Україні – всього 3 %. Тобто українець стане ще біднішим за середньостатистичного громадянина світу. Хоча ми й так пасемо задніх: в Європі — останні. І будемо ставати ще біднішими європейцями.
Борис Кушнірук:
Наприкінці року можна спостерігати два процеси. Зростають ціни на продукти харчування, і з цієї точки зору реальні доходи населення зменшуються. Але водночас у грудні населення отримує найбільші виплати, зокрема, бюджетники. Тому суттєвих змін очікувати не варто.
Олександр Охріменко:
Рівень життя українців знизиться. Не виключено, що в регіонах, де ввели воєнний стан, частину бізнесу або просто заморозять, або втратять. І це призведе до того, що люди втратять роботу. Адже воєнний стан у країні для її економіки — завжди дуже сильний удар.
Тому, навіть якщо воєнний стан припинять, потрібно, як мінімум, кілька місяців для того, аби країна оговталася. Адже удар по економіці буде суттєвим. І треба щонайменше квартал, аби все стабілізувалося. Тому перший квартал 2019 року в Україні також буде провальним. Навіть якщо вже не буде воєнного стану.
Шукайте деталі в групі Facebook