8 березня 1988 року сім’я Овечкіних із Іркутська — 51-річна Нінель Сергіївна та її 10 дітей — захопила в небі рейсовий літак «Іркутськ — Курган — Ленінград». Учасники джаз-бенду «Сім Сімеонів» погрожуючи обрізами і бомбою вимагали змінити курс на Лондон.
Родина Овечкіних — мати, 7 синів та 4 дочки жила в невеликому приватному будинку на околиці Іркутська. Всі хлопці в сім’ї вчилися в музичній школі, грали на інструментах. У 1983 році заснували джазовий ансамбль «Сім Симеонов», за назвою російської народної казки про близнюків-умільців. Швидко стали всесоюзними знаменитостями. Отримали дві трикімнатні квартири в Іркутську. Через чотири роки братів запросили виступити в японському місті Канадзава. Пережили справжній культурний шок — по приїзді розповідали матері і сестрам про багате і щасливе життя за кордоном. У Союзі за виступи їм платили дуже мало, родина інколи голодувала. Під час гастролей у Токіо з ними познайомився музичний агент із США й запропонував співпрацю. Мовляв, може озолотити їх, продавши мільйони платівок із їхньою музикою.
Четверо старших синів — 24-річний Василь, 23-річний Дмитро, молодші 21-річний Олег і 19-річний Олександр почали намовляти матір «утекти із совка». Та погодилася з умовою, що тікатиме вся родина. Вирішили захопити літак і дати наказ їхати у будь яку капіталістичну країну. Старші брати купили дві рушниці 16-го калібру, патрони і деталі для виготовлення саморобних бомб. Обрізи і три саморобні бомби заховали в подвійне дно контрабасу, так пронесли на літак. На борту окрім 11 викрадачів було 65 пасажирів і 8 членів екіпажу. Коли літак летів в районі Вологди двоє старших братів Овечкіних передали вимоги пілотам через стюардесу. Пасажирам залишати свої місця погрожуючи рушничними обрізом.
Пілотам із землі надійшла вказівка в жодному разі не перетинати кордон, а посадити лайнер на військовому аеродромі неподалік Виборга. Терористам передали, що у Фінляндії літак треба буде дозаправити. Коли приземлилися, в ілюмінатори Овечкіни помітили на злітних смугах військових і вантажівку із надписом «Огнееопасно».
Знервований Василь вистрілив стюардесі Тетяні Жаркій в груди. В той момент почався штурм літака. Одна група спецназу зайшла через кабіну пілотів, друга — через вантажний відсік у хвості лайнера. Насправді це був не спецназ а партрульні поліцейські. Досвіду у таких терористичних операціях не мали. Стріляли всліпу у терористів, поранили пасажирів.
Овечкіни перейшли до порожнього другого салона й вирішили накласти на себе руки — підірвати бомбу. Вибух лише спричинила пожежу. Нінель Сергіївна скомандували усім накласти на себе руки, як і домовлялися раніше. Найстарший син убив матір і пустив обріз по колу: кожен із братів стріляв собі в рот. Четверо загинули. П’ятий, Ігор, не схотів чекати черги й утік до туалету. Тільки шестеро з 11 Овечкіних, що були на борту, залишилися живі — Ольга і 5 її неповнолітніх братів і сестер. Вони вибігли в салон до пасажирів.
Пасажирів, які в паніці вистрибували з палаючого літака на бетонну смугу спецназівці били та зв’язували. Пояснили потім, що боялися впустити когось із терористів. Півтора десятка людей отримали поранення і каліцтва, деякі залишилися інвалідами. Літак згорів. Останки стюардеси Тамари впізнали тільки на ранок по оплавленим наручному годиннику.
Під час штурму поранено 19 осіб — 15 пасажирів, двоє Овечкіних, включаючи самого молодшого 9-річного Сергійка, і двоє омонівців. 6 вересня судили вцілілих повнолітніх Овечкіних: Ігоря й Ольгу. Вони одержали відповідно вісім і шість років позбавлення волі. Чотирьох менших віддали до сиротинця.
Шукайте деталі в групі Facebook