50-річна Олена Черниченко із села Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області розповіла, яких традицій дотримуються її сім’я на Святвечір.
“Кожного року на Святвечір я з самого ранку готую вечерю. Всі 12 страв приготувати не завжди виходить, але, в більшості, стараюсь аби всі були. В цей день до вечері дотримуюсь посту, нічого не їм. Діти ще коли маленькі були, то їли, їм дозволяється, але тепер вже давно вся сім’я постить”, – розказує.
В цей час у господаря домівки є також свої обов’язки.
“Мій чоловік, поки я готую, відкидає сніг від хати, розчищує стежки і подвір’я, оглядає господарство. Колись у нас ще й корова була, то він, за традицією, напував її, давав свіжого сіна і стелив солому. Так завжди ще тато мій робив. У цей день все має бути в хаті, не можна комусь щось позичати з дому чи забувати. Всі члени родини теж мають вечеряти вдома”.
Оксана розповідає, що перед тим, як сідати до столу господар вносить до хати “дідуха”- сніп жита.
При цьому господар дому ще обов’язково вінчує і ставить “дідуха” під образами, а вже потім ще стелить оберемок сіна в хаті по підлозі.
“А наші сусіди ще й обходять двір з хлібом. У них велике господарство, і цей хліб дають покуштувати всім тваринам. Кажуть, це для того, аби в хаті добре велося”, – пояснює жінка.
Традиційно, не сідають вечеряти, поки на небі не зійде перша зірка. Адже саме вона сповіщає про народження Ісуса Христа.
“Перед вечерею обов’язково всі моляться, а тоді сідають до столу. Я потрохи доношу страви. У мене троє дітей, шестеро онуків. На Святвечір і на Різдво всі приїжджають, бо родина має бути разом. Спочатку їмо часник, бо існує традиція, що коли людина заблукає, то слід пригадати, що перше покуштував на Святвечір і тоді знайде дорогу. При цьому часник треба їсти не чищеним. “Не лyпuти до жuвoго, і він спасе від всього злого”, – так тато мій казав, пригадує Олена.
А потім кутю наймолодший член родини має підкинути до стелі. За повір’ям це робиться для того, щоб пшениця вродила гарно. Після того всі колядують.
Шукайте деталі в групі Facebook