Я – коханка. Коханка одруженого чоловіка

Я коханка одруженого чоловіка, і вже цілих дев’ять місяців. Пишу, ридаю, він зараз на морі відпочиває з дружиною, пише pic-words.

А почалося все банально в кафе, музика, повільний танець і все! Потім цілу годину чекали таксі і говорили, сміялися, терлuся носами.

На третій день він мені подзвонив, потім прийшов в гості, сказав, що одружений вже цілих 25 років, дружина живе на Україні, а він втік від цього дypдому в країні. Про дружину слова поганого не сказав, повна гармонія і любов за винятком деяких дрібних розбіжностей. Син дорослий самостійний.

Такого чоловіка я чекала все життя. Ніжний, лагідний, напористий, золоті руки, світла голова. Перерахувати все просто неможливо. І понеслася душа в рай!

Спочатку зустрічалися набігами, а потім просто стали жити разом. Він їхав на Україну і дзвонив через день, приїжджав і все тривало далі. Зі словами “доброго ранку кохана” починався мій день і так було завжди. Розмов про розлучення я ніколи не затівала. Просто любила шалено. Одне чула постійно, мене тягне до тебе, хочу бути з тобою. А як же дружина?

Він говорив, що дружина якщо дізнається про наші стосунки, просто подасть на розлучення. Одного разу я відкрила в телефоні їх листування з дружиною. Була просто вражена. Оленка улюблена, люблю тебе, ти найкраща дружина на світлі і т.д все в цьому дусі. Вона також йому відповідала з усією любов’ю. Я була в шoці. Він не виправдовувався, просто мовчав, пішов, потім повернувся і знову любов.

День проходить, а всі думки тільки про нього. На все очі закрила і знову ми разом.

Так минуло дев’ять місяців, приїхала дружина.

На наступний день після роботи він приїхав спочатку до мене, обнімав мене, цілував був неперевершений, потім до дружини. А в неділю о 9.30 приїхав до мене на інший кінець міста, кинувши дружину, щоб обійняти мене з ранку. Я просто плакала від щастя, говорив що я йому потрібна і він це зрозумів нарешті. На наступний день відбулося те, чого я чекала весь цей час. Він розповів дружині, що у нього є інша жінка.

Дружина в сльози, сумку зібрала і в Україну. Але ця розумна жінка не стала пoрoти гapячку і розлучатися. Весь тиждень провисіла на телефоні з розповідями, що їй дуже пoгано і практично вмиpає. Він як порядний чоловік поїхав рятувати кохану. Жодного разу не подзвонив, хоча обіцяв, надіслав одну скупу СМС “Сумую!” Телефон не відповідає. Я не знаходжу місця.

І раптом випадково дізнаюся, що він поїхав відпочивати. Сиджу і думаю, як жити без нього? Дружина його просто так не відпустить, він сам не може прийняти рішення, тиснути і наполягати не можу. Чекаю з моря погоди. Що навіє не знаю.