Чому ваші дочки вдома не ночують: малі діти – малі проблеми, великі діти — великі проблеми

Малі діти – малі проблеми, великі діти — великі проблеми. І це чиста правда, в яку не вірять молоді батьки і в якій нітрохи не сумніваються старші.

Коли мій син був маленьким, я до його трьох років жодної ночі нормально не спала. Потім додалися проблеми зі здоров’ям, потім — з навчанням. Тепер він виріс — і я знову не сплю. Він, Богу дякувати, бугай здоровий, але проблеми з навчанням зі школи перекочували до коледжу й додалися проблеми з любов’ю, пише видання “Вільне життя”.

Пишу не тому, щоби пожалітися, а щоби прочитали мого листа мами 16—17-річних дівчат, які не приходять ночувати додому й не дають спокійно жити батькам своїх хлопців.

Коли позаочі такі мамочки скаржаться, що майбутні свекрухи не хочуть їхніх дочок за невісток, то хай спершу скажуть, з якої радості ми маємо їх хотіти. І чому їхні дочки в такому юному віці вдома не ночують?

Мій син приходить під ранок, весь у червоній помаді, синцях від «поцілунків», якийсь покусаний, пахне, як дешевий парфумерний кіоск. Добре, що хоч запаху алкoгoлю і цигapoк від нього не чую. Можу йому сто разів за ніч телефонувати — не відповість. Але ж мої дзвінки чує чиясь донька, майбутня мама! Хай він, закоханий баламут, не думає про свою матір. Та чому про свою і про мене не думає його кохана дівчина? Це ненормально! Якби вона була добре вихована, то, погулявши з хлопцем хай навіть допізна, приходила б додому. І звернула б йому увагу на те, що він мусить відповісти на дзвінок, бо його мама переживає.

“Я розумію, що матері народжують синів для інших жінок. Нічого не маю проти того, аби мій син любив свою майбутню дружину і був щасливий з нею. Але ж я хочу бачити поряд із ним достойну жінку. Тому, шановні мами, виховуйте своїх дочок сумлінніше”,- написала пані Наталія із міста Чортків.