Блокування рахунків, стягнення майна і примусова доставка в ТЦК: який механізм відповідальності запустять 16 липня для ухилянтів

Блокування рахунків, стягнення майна і примусова доставка в ТЦК: який механізм відповідальності запустять 16 липня для ухилянтів

Адже з цієї дати спливає термін оновлення персональних даних.

З 16 липня в Україні запрацює новий механізм відповідальності для військовозобов’язаних, які не оновили свої дані у ТЦК.

Нагадаємо, цього місяця, 16 червня  сплив термін  для того, аби стати на військовий облік, у громадян України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк понад три місяці, пише Судово-юридична газета. 

Уже з 5 липня має запрацювати автоматичний обмін між Реєстром військовозобов’язаних та Реєстром Пенсійного фонду. З цієї дати «Оберіг» буде отримувати дані про застрахованих працівників. Тож Міноборони буде бачити трудовий шлях військовозобов’язаних, аби зробити мобілізацію більш «смарт».

Збирають дані про військовозобов’язаних і з  реєстру Податкової служби. Це своєю чергою спростить притягнення до відповідальності роботодавців,

Отже, держава буде бачити повну картину, хто, де і працівники яких не стали на облік чи не оновили дані. А розмір штрафу складає майже 60 тисяч грн.

Повістки 

Відповідно до постанови Кабміну №560 повістку можуть сформувати за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» та підписуватися керівником районного (міського) ТЦК або його відділу шляхом накладання на повістку його кваліфікованого електронного підпису. Також повістки можуть формуватися «по-старому» – на папері. Реєстраційний номер повістки фіксується в «Оберіг».

Тобто, процес створення повісток фактично цифровізується, що надасть можливість забезпечити масовість їх формування на осіб, які не виконали обов’язки щодо військового обліку.

Далі такі сформовані в автоматичному режимі повістки можуть розсилати поштою. Якщо людина не оновила свої дані, повістку надсилатимуть за останньою відомою адресою особи. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Читайте також  "За неймовірно теплою погодою суне жахливий холод, шалений снігопад пре в ці області": де буде мороз у -23 градуси?

Підтвердженням про виклик до ТЦК у разі надсилання повістки поштою, буде:

  • день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
  • день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних;
  • день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси місця проживання.

Тож з цієї дати держава вважатиме, що військовозобов’язаний – оповіщений належним чином.

Майно і кошти

Якщо військовозобов’язаний не з’явився до ТЦК – в роботу запускають  механізм заочних штрафів. Відбувається відкриття виконавчого провадження і надалі – блокування рахунків та стягнення доходів і навіть майна у примусовому порядку.

Нагадаємо, що штраф за КУпАП може складати від 17 тисяч до 25,5 тисяч грн.

Адміністративне стягнення за статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Накладатися штраф може неодноразово, скажімо, за кожну неявку за повісткою.

Надалі ухилянт потрапить до Єдиного реєстру боржників. Так, відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби.

Заходами примусового виконання рішень є:

  1. звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
  2. звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
  3. вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
  4. заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
  5. інші заходи примусового характеру, передбачені цим законом.
Читайте також  Банки блокують перекази українців, а контролювати почали геть усіх: як повернути свої гроші

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Таким чином, якщо ухилянт працює офіційно, то з його зарплатного рахунку будуть стягувати штрафи, доки він не виконає свій обов’язок.

Право на кермування авто

ТЦК у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою (неявка на виклик до ТЦК, непроходження медичного огляду), третьою (неуточнення даних) статті 22 закону про мобілізацію, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, керівник ТЦК звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.

При цьому ТЦК може звернутися в електронному вигляді засобами інформаційної взаємодії до Нацполіції, яка має здійснити адміністративне затримання та доставлення. Відповідні зміни щодо прискорення процесу Кабмін вніс нещодавно.

У разі ж отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, його керівник протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцеперебування, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.

Надалі невиконання вимоги може стати підставою для обмеження у праві керування авто. Поки механізм реалізації покарання ухилянта шляхом обмеження у праві керування авто не до кінця зрозумілий.

Розшук, кримінальна справа 

Відповідальність за порушення законодавства про військовий облік передбачена не лише Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП), але й Кримінальним кодексом. І у КК вже зовсім інше покарання.

Читайте також  Блокування рахунків українців: у Кабміні розповіли подробиці "нововведення"

Так, крім статті 336 Кримінального кодексу, яка регулює ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, у КК є також стаття 337, яка передбачає окрему кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

Крім того, ухилянти ризикують потрапити вже не у «розшук у застосунку Резерв+», а у справжній кримінальний розшук, якщо набудуть статусу підозрюваного.

Розшук осіб здійснюється виключно в межах кримінального провадження відповідно до статей 281 (Розшук підозрюваного) та 335 (Зупинення судового провадження) КПК.

Так, відповідно до статті 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцеперебування підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Звісно, лише після вчинення всіх передбачених КПК заходів щодо вручення повідомлення про підозру, особа набуває відповідного процесуального статусу підозрюваного та може бути оголошена в розшук. Втім, окремі суди сприймають як заходи вручення повідомлення про підозру навіть надсилання фотографій повідомлення через месенджери.

Таким чином, чи будуть масово оголошувати у кримінальний розшук ухилянтів, вже є питанням практики застосування.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело