У Кремлі паніка. Пропагандисти не можуть пояснити, як так сталося, що після “побєдоносного” спічу Путіна про оголошення мобілізації й слів “це не блеф” щодо знищення світу ядерною зброєю Росія пішла на обмін полоненими з Україною.
Ба більше, ще й звільнила п’ятьох командирів “Азову”, яких у недоутворенні “ДНР” “засудили” до смертної кари.
Зараз у Росії справжній хаос. Одразу після оголошення Путіним часткової мобілізації на вулицях російських міст почали гребти всіх, навіть без військового досвіду. На кордонах із сусідніми з Росією державами утворилися кілометрові затори. А військовозобов’язаних пасажирів, які придбали авіаквитки (а в четвер зранку московські аеропорти були вщент забиті “охочими” піти повоювати), Аерофлот не пускав на борт, обіцяючи повернути гроші.
У четвер, 22 вересня, російські ЗМІ та пабліки повідомили, що в 7-му засекреченому пункті указу Путіна насправді йдеться про мобілізацію 1,3 млн осіб, а не 300 тис. резервістів, як казав Шойгу, до серпня 2023 року. Зрозуміло, що у Путіна агонія. Він оголосив тотальну війну не лише Україні, цілому Заходу, заявивши, що насправді Росія воює проти США й НАТО, а й власному народові. Росіян гребуть до військкоматів пачками, одразу ж відправляючи на фронт без підготовки, наче гарматне м’ясо.
Людей, які в середу, 21 вересня, вийшли на малочисельні мітинги в різних російських містах, пакували до автозаків. А сьогодні в Кремлі підтвердили, що їм також видають повістки, бо це законно. Росія вже офіційно перетворилася на великий концтабір. Фінляндія та країни Балтії наглухо закрили свої кордони від росіян. Хоча переважна більшість населення Росії й проти війни та мобілізації, в революцію чи бунт там майже не віриться.
Проте проаналізувати, до чого готуватися Україні, ми маємо. Тому ТСН.ua зібрав думки експертів про те, чи вдасться Путіну назбирати хоча б 300 тис. гарматного м’яса, до чого він готується наступного року та як на все це реагує Захід.
Дежавю 21 лютого
У вівторок, 20 вересня, коли Держдума поспіхом ухвалювала зміни до КК РФ, які передбачають до 15 років в’язниці за здавання в полон і дезертирство, а також вводила до законодавчого поля терміни “мобілізація” і “воєнний час”, в українців було враження, що всі ми повернулися в 21 лютого. Тоді, за чотири дні до повномасштабного вторгнення, Путін офіційно визнав так звані “ЛНР”/”ДНР” після відповідного звернення до нього Держдуми.
На сьомий місяць широкомасштабної війни, після нищівної поразки на Харківщині, розуміючи, що російський фронт розсипається просто на очах, у Кремлі поспіхом оголосили про фейкові “референдуми” на окупованих частинах Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які мають стартувати вже в п’ятницю, 23 вересня. За “хитрим” задумом Кремля, після цього ці окуповані українські регіони мають увійти до складу Росії, і тоді на них розповсюджуватиметься “захист” її ядерного арсеналу. Причому російські гауляйтери заявляють про “приєднання” навіть тих населених пунктів, які контролюються ЗСУ.
Саме тому вперше з вуст Путіна в його “побєдоносному” спічі пролунала погроза застосування ядерної зброї зі словами “це не блеф”. Дійсно, Путіна загнали в кут. З одного боку, на нього тисне його партія війни, яка хоче ще більше крові, з іншого – бажання, щоб світові лідери з ним рахувалися. Адже, як показав саміт ШОС у Самарканді, навіть лідери азійських держав, яких російська пропаганда називала “надійними друзями Росії”, відверто глузують із Путіна.
Світ, хоч і недостатньо, але відреагував миттєво. Майже всі західні лідери були одностайними: оголошення Путіним мобілізації в Росії – це визнання слабкості й поразки. Міфу про другу армію світу більше не існує. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія ніколи не виграє в ядерному конфлікті. Прем’єрка Великої Британії Ліз Трасс у виступі на Генасамблеї ООН заявила, що ядерний шантаж Путіна не спрацює, пообіцявши збільшити військову підтримку України. Ну, а ЄС почав підготовку до ухвалення восьмого пакету санкцій.
Повна мобілізація
Після “ядерної” промови Путіна, де він оголосив про часткову мобілізацію, російські пропагандисти стали всіляко розкручувати цю тезу. Мовляв, на фронт підуть лише резервісти з досвідом, військові в запасі, проте аж ніяк не умовно студенти чи строковики. А насправді ж вийшло навпаки.
В російському сегменті Telegram з’явилася низка чатів, де звичайні росіяни почали ділитися фото та відео з вулиць різних російських міст, де всім, кого схопили, вручали повістки. Писали про випадок, коли повістку дали чоловікові, який просто стояв у заторі, або батькові п’ятьох дітей без військового досвіду, та жінкам з медичною освітою. За відмову – в’язниця, звідки, знову ж таки, одразу забирають на війну.
Російські ЗМІ писали, що в засекреченому пункті путінського указу йдеться про мобілізацію понад 1 млн осіб до серпня 2023 року, а не як казав Шойгу, про 300 тис. Тобто мобілізація в Росії не часткова, а повна, й відбувається просто в примусовому порядку, як у концтаборі. Ба більше, солдатів, у яких закінчується термін контракту, теж не відпустять з війни. Тому відвезти додому награбовані пральні машинки й холодильники їм навряд чи вдасться.
Зрозуміло, що з сьогоднішньої мотивацією росіян воювати, а вона просто відсутня, казати про 1 млн мобілізованих – це просто фантастика. Навіть у 300 тис. повірити важко. Бо вже надходять повідомлення, що тих, які умовно зранку прийшли до російських військкоматів, вже ввечері відправляють на збори. Та що там умовно – так і є.
За словами військового експерта Олега Жданова, перших відмобілізованих кидатимуть одразу на фронт на всі напрямки: на правий берег Дніпра, на Донецьк, Запорізький і Харківський напрямки.
“Перша хвиля буде найгіршою для відмобілізованих – це фактично смертники. Їх ніхто не буде готувати, їх кинуть для затикання дірок. Ну, а як буде далі, ви ж розумієте, особливо в російській армії, де панує дідівщина. Молодих посадять у першу лінію окопів, і вони нестимуть найбільші втрати. Перша хвиля може з’явитися на лінії фронту десь за місяць, не раніше. А вже друга хвиля – не раніше нового року”, – сказав в інтерв’ю ТСН.ua Олег Жданов.
Більшість прихильників Путіна та його кривавої політики воліла сидіти на дивані, спостерігаючи за геноцидом українців та погрозами перетворити світ на ядерний попіл з екранів своїх зомбоящиків, але аж ніяк не брати до рук зброю й вмирати на фронті за ідеї збожеволілого кремлівського “фюрера”. Російська пропаганда каже, що фейкові “референдуми” й подальша анексія окупованих українських територій має пробудити в росіянах бойовий дух.
Але віриться в це важко. Та й утримувати 300 тис. відмобілізованих, навіть якщо Шойгу їх назбирає, Росія не зможе. До того ж, за словами заступника директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайла Самуся, їх кидатимуть на фронт взимку. А це зимова форма, якої в Росії банально бракує, логістика та озброєння, з якими у Кремля також проблеми.
Відповідь США
За численними повідомленнями з російських пабліків, багато росіян почали отримувати повістки ще півтора-два тижні тому. Ті, кому ці папірці надходять зараз, кажуть, що датовані вони заднім числом. Тобто рішення про мобілізацію Путін ухвалив одразу після блискавичного бліцкригу ЗСУ на Харківщині. Але кінцеве – після принизливого саміту ШОС у Самарканді.
Цікаво ще й те, що, власне, передувало цьому загостренню з боку Вашингтона. Всі ми пам’ятаємо неочікуваний візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва якраз напередодні поразки росіян на Харківщині. Потім було пряме звернення Байдена до Путіна через інтерв’ю щодо використання ним ядерної зброї, де американський президент тричі повторив: “Не робіть цього”.
Але річ ще й у тому, що від самого початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого США зробили велику помилку, коли на рівні президента Байдена постійно наголошували, що Вашингтон жодним чином не буде залучений до війни.
“І замість того, щоб говорити, що США будуть робити, вони постійно наголошували на тому, що США не будуть робити. Як на мене, це була помилка. Дуже сподіваюся, що уроки цієї помилки будуть винесені. Якщо ми бачимо, якою є риторика Байдена щодо Тайваню сьогодні, цілком можливо, що це, власне, й був урок від того, що він заявляв по Україні. Бо він вже вчетверте заявив, що США будуть залучені, якщо Китай нападе на Тайвань, незважаючи на те, що жодних юридичних зобов’язань захищати Тайвань у США немає”, – сказала в інтерв’ю ТСН.ua директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук.
Власне, після цієї “ядерної” промови Путіна, хоч і кажуть, що вона була спрямована більше на росіян, не вистачило чіткості від США.
По-перше, окреслення жорстких червоних ліній, що ж власне буде, якщо Путін таки надумає застосувати тактичну ядерну зброю. А ми ж знаємо, що західні розвідки про це одразу попередять.
По-друге, ця промова Путіна мала стати стимулом для Білого дому нарешті розблокувати постачання Україні танків, ракет ATACAMS дальністю 300 км та авіації. Проте й цього ми не чуємо. Хоча, можливо, ці типи озброєнь увійдуть до наступного великого пакету військової допомоги Україні на $11,7 млрд.
По-третє, відсутні синхронні дії США та ЄС щодо посилення санкцій проти Росії. Так, ЄС заявляє про підготовку до ухвалення 8-го пакету санкцій. Проте, за інформацією європейської преси, туди, наприклад, може увійти заборона на імпорт алмазів та предметів розкоші, що явно не вплине на російську військову машину.
Можливо, на Заході, особливо у США, роблять ставку на внутрішній переворот у Росії. Тим паче, що повне закриття кордонів для російських туристів, враховуючи тих, хто ухиляється від призову, може цьому посприяти. За словами прем’єрки Литви Інгріди Шимоніте, ні Вільнюс, ні інші держави не зобов’язані рятувати росіян від мобілізації, бо від 2014 року вони вирішили, яку позицію займають у цій війні. Зокрема, міністр оборони Словаччини Ярослав Надь впевнений, що мобілізація в Росії закінчиться поваленням Путіна.
Так, попри хаос у лавах російських пропагандистів, вже прослідковується одна генеральна лінія: обмін полоненими – це сигнал Росії про готовність до переговорів. Про це, зокрема, в четвер, 22 вересня, заявляв заступник очільника МЗС РФ Сергій Рябков, мовляв, Кремль готовий до переговорів із Вашингтоном.
Проте Захід досі не дав відповіді на головне запитання. Якщо Кремлю таки вдасться провести ці фейкові “референдуми” й незаконно анексувати українські території, а ЗСУ підуть у наступ і почнуть їх відвойовувати, що далі? На які попереджувальні кроки готовий піти Захід, щоб унеможливити навіть думки Путіна про можливість використання тактичної ядерної зброї? Поки що від Джо Байдена та інших західних лідерів ми почули лише ідеї щодо можливості реформування ООН, розширення числа постійних (країн ядерного клубу) та непостійних її членів.
Шукайте деталі в групі Facebook