Шкільна форма. Це словосполучення викликає ностальгію у багатьох із нас. Та за хвилину-дві ми згадуємо той дискомфорт, що вона нам приносила. З року в рік — та сама бордова (синя, коричнева чи зелена) форма. Як вирішує питання шкільного одягу Нова українська школа? Розповідають батьки та вчителі.
2019 року Указ Президента України “Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти” втратив чинність. Деякі школи вирішили дотримуватися ділового стилю в зовнішньому вигляді учнів, деякі – надали право вибору дітям.
Примус до носіння обов’язкової шкільної форми порушує права учнів, зазначив на початку 2021 року офіс Освітнього омбудсмена України. Та дискусії щодо того, як саме має виглядати школяр, не стихають.
Шкільна форма формує смак?
У пошуках відповіді на дискусійне питання про шкільну форму журналістка Проєкту “Навчаємось разом: дружня школа” ініціювала обговорення у соціальних мережах і отримала чимало різних відповідей.
“Два роки тому в нашій школі директор скасував шкільну форму, — розповідає Олена Кудря, педагогиня та мама восьмикласниці. — Діти почали хизуватися своїм одягом, обговорювати зовнішній вигляд одне одного”.
Вона переконана, що шкільна форма впливає на дисципліну учнів, формує смак та самооцінку, дозволяє почувати себе впевненіше, знайомить з діловим етикетом.
“Форма забезпечує відсутність змагань між дітьми. Це розвиток почуття єднання. Діловий шкільний дрес-код дозволяє мінімізувати суперечки в колективі та допомагає дітям бути на одному рівні, незалежно від фінансового статусу родини. Думаю, краще, коли у школі присутня шкільна форма. Можливо, не однакова для всіх. Але одяг в діловому стилі має бути точно”, – каже Олена Кудря.
“Я працюю в Англії, і шкільна форма у нас обов’язкова. Вона коштує дешево, що дає можливість всім дітям, незалежно від фінансового статку батьків, почуватися комфортно і не перейматись питанням одягу чи зовнішнього вигляду. Таким чином, зникає питання дискримінації за фінансовим статком”, – пише користувачка Анна Слободянюк та знаходить підтримку серед учасників дискусії.
Модні девайси проти шкільної форми
“До певного моменту однакова шкільна форма усувала соціальну нерівність, створювала відчуття рівних можливостей серед однокласників. Але в сучасному світі це розшарування відчутніше не в одязі, а в гаджетах. Тому ця роль шкільної форми помітно зблідла”, — ділиться спостереженнями директорка приватної школи “БеркоШко” Валентина Мержиєвська.
За її словами, незалежно від того, присутні в навчальному закладі шкільна форма чи вільний стиль, важливо, аби діти мали зручне взуття та аксесуари. Школяр має вільно рухатися, легко і самостійно одягатися і не надто потерпати від докорів батьків за пошкоджені речі. У школярів усіх часів білосніжні панчішки бруднилися, а ґудзики відривалися.
“Гаджети й тут вносять свої корективи, — додає Валентина Мержиєвська. — Якщо у школі немає заборони девайсів, цілком ймовірно, що діти на перервах сидять у смартфонах та не ризикують зіпсувати власний одяг чи шкільне приладдя. Та чи дійсно це перевага?”
Одяг “для першачків” має особливе значення. Дитина переживає непростий період адаптації до нового шкільного простору, нової спільноти, нового способу життя. З одного боку, шкільна форма може стати символом такого переходу. З іншого — звичний зручний одяг може створювати більше відчуття захищеності та затишку.
Кігурумі, зручне взуття та яскрава зачіска — нова українська форма
“БеркоШко — неформальний навчальний заклад, тому й шкільної форми тут ніколи не було. Єдиними нашими вимогами до одягу був комфорт: неслизькі підошви, зручні застібки, одяг по сезону для будь-якої погоди тощо”, — розповідає директорка школи Валентина Мержиєвська.
Валентина Мержиєвська-Шкільне життя
За її словами, коли час від часу хтось з учнів приходить до школи в кігурумі (м’який комбінезон у вигляді звірятка чи фантастичної істоти – ред.) або фарбує волосся у яскравий колір, це завжди додає барв у шкільне життя.
“Мені здається, що косплей (перевдягання в образи відомих персонажів – ред.) має певний психологічний ефект. Так школяр починає наслідувати улюбленого персонажа, ті риси, яких йому бракує або хочеться підсилити. Приміряння на себе різних образів додає сміливості, впевненості, налагоджує спілкування. Діти багато часу проводять у школі, чому б не створити їм таку можливість?” — пропонує Валентина Мержиєвська.
Страждання довкола шкільної форми
І знову наведемо кілька коментарів з обговорення теми шкільної форми у соцмережах.
“Я “за” форму. Моїй дитині інша учениця школи зробила зауваження, що вона виглядає немодно. Це сумно, — обурюється киянка Ірина Друченко. — У нас свого часу була форма і був вибір: гольф, жилетка, кофта, піджак, штани чи спідниця. Я, звичайно, не святенниця, але школа і пляж — різні речі, діти, буває, дозволяють собі в одязі зайве”.
А от мама першокласника та вчителька НУШ Наталія Виборна – іншої думки: “До кінця дня одяг у фарбі, пластиліні, залишках обіду, траві. Кожен день потрібно прати й шукати щось чисте. Якщо це форма, то, виходить, що треба п’ять комплектів на тиждень? Чи прати щодня і за місяць вже купувати нову?
Коли я ходила до школи, у нас була форма (сукенка із шерсті – чорненька чи темно синя), з чорним фартушком на щодень і білим – на свято. Одна на всі пори року. Найбільшим задоволенням було зняти її, прийшовши додому.
Працюючи у школі, бачу різне. Буває, що діти насміхаються одне над одним: “Ти прийшла в нічній сорочці”, “В неї одяг брудний, я з нею не хочу вітатися на ранковому колі”. Звісно, хочеться, аби таких випадків було менше. А якщо дитина сидить у гарній формі на стільчику і боїться її забруднити, бо мама насварить? Чи втрачає свідомість від перегріву? Як бути тоді Думаю, шкільний одяг має бути зручний, чистий, не пом’ятий, відповідати розміру та погоді”.
“Пропрацювавши три роки в НУШ, де діти навчаються зовсім за іншими правилами, на мою думку не потрібна шкільна форма, адже кожна дитина – це особистість і одягатися має у зручні для неї речі. Та культура зовнішності, естетичність має бути”, – вважає Таня Середницька.
Схоже, що попри різні погляди на необхідність обов’язкової шкільної форми, учасники дискусії у соцмережах сходяться в одному: вдягати дитину до школи потрібно охайно, без крайнощів, враховуючи смак кожного школяра.
Анастасія Пасічна, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Шукайте деталі в групі Facebook