Фахівці пояснили, куди і як скаржитися на порушників мовного закону
На винагороду скаржнику розраховувати не варто
З 16 січня набула чинності чергова норма закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вона вимагає, щоб спілкування зі споживачами у сфері торгівлі та послуг за замовчуванням відбувалося українською мовою. Якщо тільки сам споживач не попросить перейти на іншу мову.
За порушення цих вимог компанію або фізособу-підприємця може бути оштрафовано. Хто буде стежити за дотриманням вимог закону і як притягнути до відповідальності порушників – розповідаємо в цьому матеріалі.
Кому скаржитися
У законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» говориться, що реагувати на порушення, пов’язані із застосуванням мовного закону (розглядати скарги, штрафувати тощо) має Уповноважений із захисту державної мови, або мовний омбудсмен.
Тобто ані поліція, ані місцеві органи влади займатися суперечками стосовно мови обслуговування споживачів не будуть, їм скарги можна навіть не писати.
«Поки законом не передбачено, що порушеннями положень закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» займатимуться будь-які інші органи, крім Уповноваженого із захисту державної мови. Наприклад, поліція не має функцій захисту державної мови. Чисто теоретично громадянин, який помітив порушення, може звернутися до поліції. Однак цю скаргу напевно направлять до Уповноваженого. Він на сьогодні єдиний, хто має повноваження здійснювати захист і контроль за використанням української мови як державної», – пояснює Андрій Іванов, член Асоціації правників України, старший адвокат практики вирішення спорів АТ MORIS.
Мовний омбудсмен і співробітники його апарату самі проводитимуть перевірки дотримання мовного закону у сфері продажів та послуг. Але їхній штат дуже малий – трохи більш як 30 осіб на всю Україну.
Тому передбачається, що ще одним важливим каналом отримання інформації про порушення будуть скарги громадських організацій та пересічних українців.
Як подати скаргу
В апараті мовного омбудсмена вже повідомили, як потрібно діяти, щоб поінформувати про порушення мовного закону.
Якщо продавець у магазині, офіціант, оператор на заправці або перукар не звернулися до вас державною мовою, громадянам рекомендується насамперед нагадати йому про нові норми і попросити дотримуватися закону.
Якщо ваше прохання не виконано, потрібно звернутися до керівника порушника – адміністратора або директора закладу, в якому стався інцидент. Якщо конфлікт вдасться вирішити на цьому етапі, нікуди звертатися зі скаргою не потрібно.
У разі ж, коли і керівництво закладу відмовилося виконувати законні вимоги, можна написати скаргу на адресу мовного омбудсмена.
Подати скаргу можна декількома способами:
відправити лист поштою на адресу офісу мовного омбудсмена: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12.
відправити електронний лист на адресу [email protected] або безпосередньо уповноваженому – [email protected].
зайти на сайт Уповноваженого із захисту державної мови та залишити скаргу, заповнивши відповідну форму. Знайти цю форму можна в розділі «Захист мови», в підрозділі «Повідомити про порушення».
Необхідно пам’ятати, що скарга має насамперед містити дані про скаржника (вам дадуть відповідь, як відреагували на скаргу).
Також в скарзі необхідно чітко зазначити, де і коли стався інцидент, вказати відомі дані про порушника.
Крім того, щоб скарга не була голослівною, бажано супроводити її доказами (відео- чи аудіозаписом), розповідями свідків тощо.
Які дані про порушника мають бути зазначені у скарзі:
Як ми вже повідомляли, заходи впливу, відповідно до закону, будуть застосовуватися не до виконавця (продавця, тренера, масажиста тощо), а до власника закладу, в якому порушують закон. Адже відповідальність за дотримання норм закону лежить на керівникові. Тому інформацію потрібно надавати не про конкретного продавця (не лише про нього), а про увесь заклад-порушник.
А ось на винагороду за викриття порушників мовного закону розраховувати не варто. Винагорода для скаржника законом не передбачена.
Втім, і порушники не обов’язково будуть покарані штрафом. І навіть якщо їм присудять штраф, його можна оскаржити в суді.
«У законі записано, що Уповноважений із захисту державної мови в разі виявлення порушення складає акт, і порушник протягом 30 днів з моменту складання акту має усунути ці порушення. Якщо ж протягом року повторно зафіксоване аналогічне порушення, то буде вже складено протокол, і цим протоколом може бути присуджений штраф за порушення норм мовного закону. Це рішення можна оскаржити в суді. Чи готові суди підтримувати Уповноваженого, якими будуть рішення судів – це покаже тільки практика», – пояснює Андрій Іванов.
Шукайте деталі в групі Facebook