18 жовтня народні депутати у другому читанні прийняли Кодекс України за процедурами банкрутства.
На 130 сторінках документа багато цікавого. Головна думка цього закону в тому, що буде скасовано закон про мораторій на стягнення заставного майна валютних позичальників. Іншими словами, тепер за борги можна буде виселяти з квартири. При цьому ніхто не буде розбиратися, чи є у вас ще житло, і як складно знімати квартиру на мінімальну зарплату.
Документ кілька разів правили. Так, наприклад, 17 жовтня цього року уряд вніс кілька змін. Законопроект прийняли. Тільки два народних обранці проголосували проти – Роман Семенуха і Олена Сотник від “Самопомочі”.
Мораторій, який скасували нардепи, передбачає, що: “примусово стягнути заставне майно за валютним кредитом не можна в тому випадку, якщо це єдине житло боржника або поручителя, і він у ньому живе, і якщо це квартира площею не більше 140 кв. м або будинок — не більше 220 кв. м”. Новий же закон перекриває старий мораторій і тепер українці зіткнутися з абсолютно іншими реаліями.
У Верховній Раді вирішили, що квартири за борги тепер можна забирати через суд.
Система погашення боргу наступна. Ви повинні прийти до мирової угоди з позичальником. Погасити можна тільки 100% ринкової вартості від продажу будинку. У цьому разі кредитор сам повинен буде знайти оцінювача і домовитися про угоду.
Що стосується валютних операцій, вимоги кредитора конвертуються в гривню за курсом НБУ в день відкриття справи про неплатоспроможність. Процентна ставка від боргу розраховується за наступною схемою: індекс ставок за депозитами для фізосіб на рік плюс 3%.
Ставки за депозитами для фізичних осіб розраховує зарубіжна компанія, яка узгодила з Нацбанком єдину методику підрахунку.
Головне юруправління, резюмуючи плани нардепів за скасування мораторію, каже: “вони не відповідають вимогам, не врегульовують процедуру погашення боргу. Мораторій можна скасувати і квартири у людей не можна відбирати лише на підставі сумбурного пояснення в тексті Кодексу.
Той же індекс депозитних ставок – поняття, яке відсутнє в законодавстві, позбавлена конкретики. В кошик також летять іпотечні кредити, точне відображення фінансового стану, єдине місце проживання сім’ї боржника та інші вправи в словесності”.
“Та термінологія, яка є в Кодексі, не відповідає принципам верховенства права, а це, насамперед, правова визначеність. Те, що там придумали терміни, які ніде не розшифровуються, повністю рубає нашу правову базу”, — пояснив голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников.
На жаль, нардепи не заглядали так далеко, а просто проголосували за страшні для українців зміни.
Шукайте деталі в групі Facebook