Так вийшло, що у нас нaродилася трійня. Сталося це три роки тому. Рік тому я пішов з сім’ї. Просто не витримав. Постійні скандали, істерики. Дурдом, одним словом. І добре, якщо б скандали були з-за чогось серйозного, але ж ні – дружина примудрялася роздути будь-яку проблему до неймовірних масштабів. От скажіть, забув купити пакети для сміття – це причина для скандалу? Ніби вона нічого не забуває. Гаразд, проїхали, мова не про це. Мова про те, що за рішенням суду я зобов’язаний виплачувати аліменти. Я і не проти. Виплачую. Виплачую весь цей час.
Але коли я приходжу в гості до дітей, то помічаю, що окрім тих іграшок, які я їм купую, у них нічого нового не з’являється. З розмов з дітьми прийшов до висновку, що мама їх взагалі нікуди не водить: ні в парк, ні навіть у двір погуляти.
Зате щоразу, коли приходжу, у колишньої дружини якесь нове плаття. Постійно при манікюрі. Тобто гроші на походи в салони краси є, а на дітей немає? Дурдом!
Чому я повинен купувати дітям рушники? Мати або не бачить або все одно, що троє діточок користуються одним рушником? Знаєте, виглядає рушник, яким користуються одночасно троє людей? Так він, банально, не встигає висохнути. Перетворився до якусь запліснявілу мочалку. Зате у самої рушник для волосся, для тіла і для, пардон, пoпочки.
Якась дивна у нас система правосуддя. Чому по суду не можна обмежувати витрати матері? Наприклад: аліменти можна витратити на потреби тільки дітей, оплату комунальних платежів (хоча вона їх не платить), продукти, санаторії, дитячі товари, миючі та чистячі засоби, побутову техніку та інше? Але ніяк не на сукні для мами, духи для мами, прикраси для мами.
Упевнений, що коли-небудь ми до цього прийдемо. І шкода, що мати має більше прав на дітей, ніж батько. Чому за замовчуванням діти не залишаються у батьків? Якась зворотна дискримінація. Я бачу, що дружині ну не зовсім плювати, але як би фіолетово на діток. Зараз вона в активному пошуку нового чоловіка.
Шукайте деталі в групі Facebook