Нові правила мобілізації: все, що відомо про законопроєкт 10449
Ухвалений законопроєкт, фактично, дає “рамкові” правила гри, під які Кабміну потрібно буде розписати “ролі” всіх зацікавлених суб’єктів, кажуть експерти.
У середу, 7 лютого, парламентарії ухвалили в першому читанні урядовий законопроект про мобілізацію(№10449). Нагадаємо, що ухвалений депутатами проєкт став заміною попереднього урядового проєкту, який був активно розкритикований громадськістю, оскільки порушував низку прав українців. Главред розбирався з нововведеннями документа.
- Електронні повістки та мобілізація, яка”помолоділа”
- За неявку до ТЦК – позов до суду?
- Хто не підлягає призову
- Коли набуде чинності закон про мобілізацію
- Що кажуть експерти
Електронні повістки та мобілізація, яка”помолоділа”
Варто зазначити, що нинішній документ містить низку змін. Згідно з ним, мобілізація починається з 25 років замість 27. Військовий облік з 17 років відбуватиметься щороку в січні-березні. Причому у вищих навчальних закладах для чоловіків буде запроваджено загальновійськову підготовку (жінки зможуть проходити таку підготовку за бажанням). Крім того, базова військова служба для чоловіків з 18 до 24 років триватиме п’ять місяців, а також у цей час можлива служба за контрактом.
Після оголошення мобілізації у військовозобов’язаних буде 60 днів для уточнення даних, що можна зробити в центрі надання адмінпослуг (ЦНАП), безпосередньо в ТЦК або в електронному кабінеті призовника на окремо створеному для цього ресурсі – Державному веб-порталі електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.
До слова, створення електронного кабінету, як і проходження медогляду, для українців стане обов’язковим. Обов’язковим буде і військовий облік, якому окрім чоловіків підлягатимуть і жінки з медичною та фармацевтичною освітою.
Також в електронному кабінеті військовозобов’язаний зможе отримати електронну повістку, або ж повістку можуть видати йому представники ТЦК. У разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов’язаний з’явитися в зазначене в ній місце і термін. У повістці зазначається:
- прізвище, ім’я, по батькові та дата народження громадянина, якому адресовано повістку;
- найменування ТЦК, що видав повістку;
- мета виклику;
- зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
- підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
- реєстраційний номер повістки;
- роз’яснення про наслідки нез’явлення та про обов’язок повідомити про причини неявки.
Поважними причинами для неявки до ТЦК у строк, визначений у повістці, згідно із законом вважаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба, дії країни-агресора або інші обставини, що позбавили його можливості особисто прибути;
- смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У період проведення мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, будуть зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ. А під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може фіксувати на фото або відео процес пред’явлення та перевірки документів.
За неявку до ТЦК – позов до суду?
У разі добровільної явки до ТЦК і проходження ВЛК, у мобілізованого буде два місяці, після чого він повинен буде пройти курс підготовки на полігоні.
Водночас законопроєкт 10449 вводить і обмеження для ухильників. Зокрема, ним пропонується запровадити статтю 283-2 Кодексу адміністративного судочинства – у справах за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно зі статтею, за заявою ТЦК щодо громадянина можуть запроваджуватися такі обмеження:
- обмеження у праві виїзду за межі України,
- обмеження у праві керування транспортними засобами,
- накладення арешту на грошові кошти та інші цінності.
У разі невиконання військовозобов’язаним своїх обов’язків і якщо поліція не може здійснити адмінзатримання та доставку військовозобов’язаного або резервіста до ТЦК упродовж 15 днів, керівник ТЦК упродовж 5 днів направляє йому поштою або в електронній формі вимогу про виконання обов’язку.
Якщо громадянин за 10 днів не виконав зазначений у вимозі обов’язок або не з’явився до ТЦК чи до дипустанови України за кордоном, тоді ТЦК звертається до суду для тимчасового обмеження в правах виїзду за межі України, керування автомобілем, а також для накладення арешту на особисті кошти.
Консульську допомогу в закордонних дипустановах України в умовах воєнного стану чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, можуть отримати лише за наявності військово-облікових документів.
Виняток – оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; консульська допомога його дітям, якщо другий з батьків – іноземець; оформлення спадщини; допомога особам під арештом;
Оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта за межами України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також планують здійснювати за наявності військово-облікових документів.
Хто не підлягає призову
Вирішувати, чи придатний мобілізований до служби, як і раніше, буде військово-лікарська комісія (ВЛК). При цьому новим законопроєктом виключається поняття “обмежено придатний”. Згідно з документом, за результатами медичного огляду тепер ВЛК зможе ухвалити одне з таких рішень:
- придатний для військової служби та попередньо призначений для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
- тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
- підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
Законопроєкт окреслює список тих, хто не підлягає призову. Ними, зокрема, є:
- особи з інвалідністю або визнані тимчасово непридатними до служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з подальшим проходженням ВЛК);
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім боржників з виплати аліментів);
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;
- жінки та чоловіки, які виховують хвору дитину або дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, батьками;
- опікун особи, визнаної судом недієздатною;
- члени сім’ї першого ступеня споріднення (у межах одного) особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею;
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років та чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
- керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим;
- судді;
- працівники Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Нацгвардії, ДПСУ, Управління державної охорони України, МВС;
- студенти, які навчаються за денною або дуальною формами та здобувають рівень освіти, що перевищує раніше здобутий, а також докторанти та особи, зараховані на навчання в інтернатуру, науковці, педагоги,
- жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
Крім того, не підлягають призову протягом двох років із дня звільнення зі служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану і були звільнені в запас у зв’язку із закінченням строку служби. Також не призиватимуть військовозобов’язаних після звільнення з полону – ба більше, закон передбачає для них 90-денну відпустку.
Також до списку тих, хто не підлягає призову, внесли і заброньованих від мобілізації. Так, право на бронь, згідно з документом, мають:
- чиновники категорії “А”, голови обласних, районних, районних у місті рад, сільські, селищні, міські голови – усі військовозобов’язані;
- чиновники категорії “Б”, “В”, які працюють в органах місцевого самоврядування – до 50% військовозобов’язаних;
- співробітники Нацполіції, НАБУ, ДБР, органів прокуратури, БЕБ, ДСНС, Служби судової охорони, інших держорганів і установ системи правосуддя та органів досудового розслідування, патронатних служб за винятком військовозобов’язаних;
- працівники підприємств, установ та організацій, яким установлено мобілізаційні завдання і які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Коли набуде чинності закон про мобілізацію
Як уточнив народний депутат Ярослав Железняк, нинішню версію законопроєкту було ухвалено без урахування пропозицій профільного комітету. Тож тепер, за словами нардепа Олексія Гончаренка, протягом двох наступних тижнів народні депутати зможуть подавати правки, а розгляд законопроєкту в другому читанні депутатами можливий не раніше, ніж 22-23 лютого.
“Найімовірніше, що законопроєкт буде ухвалено в цілому в останній тиждень лютого (22-24.02), підписано на початку березня і він набере чинності через місяць, тобто у квітні”, – зазначив Ярослав Железняк.
Що кажуть експерти
Як розповів у коментарі Главреду керівник практики працевлаштування та військового права ЮК “Сирота, Діс, Мельник і партнери” Владислав Кепко, ухвалений Радою законопроєкт, фактично, дає “рамкові” правила гри, під які Кабміну потрібно буде розписати “ролі” всіх зацікавлених суб’єктів: Міноборони, Генштабу, Мінекономіки, бізнесу, а також, звісно, військовозобов’язаних і військовослужбовців.
“Оскільки законопроєкт багато в чому рамковий, точно сказати, як усе працюватиме, складно. Наприклад, незрозуміло, якою буде комунікація між бізнесом, органами місцевого самоврядування та місцевою владою загалом, адже, на нашу думку, законопроєктом фактично розширюються їхні “мобілізаційні” повноваження, що стане очевиднішим, коли Кабмін готуватиме процедури для запуску нового підходу до мобілізації на основі цих змін”, – вважає Кепко, і уточнює, що наразі немає ясності в тому, що автори законопроєкту мали на увазі під “вжиттям інформаційних та організаційно-технічних заходів” у роботі цих суб’єктів.
Крім того, дуже ймовірно, що ми побачимо низку змін до документів, які закріплюють порядок військового обліку, роботу ТЦК і СП, умови виконання військово-транспортного обов’язку, на рівні підзаконних актів, з чим можуть виникнути юридичні небезпеки.
“З ухваленням законопроєкту в нинішній редакції ми бачимо ризики також у частині вибіркового підходу щодо застосування штрафів за неявку за повістками (у т.ч. електронними), оскільки немає гарантій справедливого підходу щодо відповідальності”, – вважає експерт.
Шукайте деталі в групі Facebook