Світова безпека на початку 20-го року стає дедалі крихкішою. Загострення ситуації на Близькому Сході несподівано болісно відчула Україна.
В силу особливої важливості цього питання дозволю декілька порад. За увесь час після виборів, влада уперше постала перед кризовою ситуацією такого масштабу.
По-перше, і головне. Ми не можемо не довіряти розвідувальній інформації від наших стратегічних партнерів – не дарма ще кілька років тому нашій команді вдалося домовитися з ними про такий обмін. Але, одна річ – знати, інша – довести. Тому відповідно до стандартів міжнародної цивільної авіації розслідувати трагедію має спільна міждержавна комісія із залученням країн, громадяни яких постраждали. Так як це було організовано в ситуації з MH17. До речі, пропозиції долучити до розслідування Росію, які вже пролунали – категорично не прийнятні.
Ініціювати скликання спецзасідання Радбезу ООН, щоби за участю України обговорити ситуацію навколо катастрофи нашого літака. Знову ж таки, ми цей підхід апробували після збиття росіянами MH сімнадцять.
Президент має негайно направити до Ірану свого спеціального представника для координації дій з усіма зацікавленими сторонами. Не технічних фахівців, а для політичної координації.
Україна як член єдиного євроатлантичного простору має терміново застосувати існуючі механізми структур НАТО та ЄС, ефективно комунікувати з усіма нашими союзниками.
Йдеться не про репутацію конкретної авіакомпанії. Йдеться про захист національних інтересів та імідж України. І це саме той випадок, де влада і державницька опозиція мають разом захищати Україну.
Ця трагедія вимагає максимальної концентрації уваги та зусиль українського керівництва та вітчизняної дипломатії. Маємо відновити справедливість, вшановуючи пам’ять та честь загиблих, зберегти проукраїнську міжнародну коаліцію та не допустити втягування України у геополітичні конфлікти.
Принагідно ще раз висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким громадян усіх країн, які загинули в катастрофі.
Шукайте деталі в групі Facebook