Осучаснений гімн ОУН «Зродились ми великої години» на київському вокзалі віртуозно виконали курсанти столичного військового ліцею імені Богуна
Курсанти Київського ліцею імені Богуна до Дня добровольця (14 березня) виконали на вокзалі у столиці новий марш українського війська – адаптований гімн ОУН «Зродились ми великої години». Трохи більш ніж за добу на сторінці ліцею у соцмережі Facebook це відео переглянуло понад 25 тисяч користувачів.
Курсанти Київського ліцею імені Богуна розучували нову стройову пісню «Зродились ми великої години», яку адаптували для українського війська відомі українські виконавці, спільно з ініціаторами ідеї Олегом Скрипкою та Іваном Леньо. З ними ж навчалися марширувати під цю пісню на плацу. А відтак просто неймовірно виконали марш на головному вокзалі України.
Нагадаємо, наприкінці зими відомі українські виконавці Олег Скрипка («Воплі Відоплясова»), Іван Леньо (Kozak System), Фагот (Олег Михайлюта, «Танок на майдані Конго»), Тарас Компаніченко («Хорея Козацька»), Тарас Чубай («Плач Єремії»), Фома (Сергій Фоменко, «Мандри»), Сашко Положинський («Тартак») узялися адаптувати до сучасних умов гімн ОУН-УПА «Зродились ми великої години».
Кожен із названих вокалістів спочатку записував свою партію. Також передали свої треки Юрко Журавель – лідер і вокаліст гурту «От Вінта!» й письменник Сергій Жадан, який співає у проекті «Жадан і Собаки».
Олег Скрипка у коментарі «Україні Молодій» зазначив, що появу нового стройового маршу можна вважати неофіційним замовленням Генштабу Збройних сил. Бо справу оновлення пісень для армії підтримав його начальник – генерал Віктор Муженко.
Олег Скрипака також презентував новий марш української армії 13 березня, напередодні Дня добровольця, на площі першого містечка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Оновлений марш українського війська вперше було виконано публічно, за присутності студентів і викладачів «Могилянки».
Марш українських націоналістів – пісня, створена на слова Олеся Бабія та покладена на музику невідомим композитором. 1932-го затверджена Проводом Українських Націоналістів, керівним органом ОУН, як гімн організації.
Олесь Бабій народився 17 березня 1897 р. у селі Середня Калуського району Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Празі в 1924-1929 рр. У 1922 р. разом з В. Бобинським, Р. Купчинським, Ю. Шкруляком організував групу поетів-символістів «Митуса». Брав активну участь в політичному і громадському житті, був учасником визвольних змагань, хорунжим УГА та співучасником пресової кватири Київської формації Січових Стрільців. У 1929 р. – учасник установчого конгресу ОУН, за що польський уряд засудив його на 4 роки ув’язнення. Йому належать поетичні збірки «Ненависть і любов” (1921), «Поезії» (1923), «Перехрестя» (1930), «За щастя оманою» (1930), «Пожнив’я» (1939), повість «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938), а також дослідження про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшку (монографія Миколи Федюшка-Євшан (1930), Б. Антонича, В. Шекспіра).
Твір, який згодом став гімном УПА, написав 1929 р. в Парижі.
Із 1930 р. жив у Словаччині, Холмі, Німеччині, СІЛА. В еміграції створив поеми «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956), видав збірку поезій «Світ і людина» (1947), був співробітником «Літературно-наукового вісника».
Помер Олесь Бабій 2 березня 1975 р. у м. Чикаго (США).
Шукайте деталі в групі Facebook