Поширена позиція серед чоловіків: чoму «розлучена з причепом» ніколи не вийде заміж

Один чоловік пише, що ніколи не одружиться на «Розлученiй з причепом». Інший стверджує, що одинока мати – ідеальна кандидатка для створення сім’ї.

Тільки жінок, як правило, не запитали…

У Facebook серед друзів у мене є один персонаж, який щоразу, побачивши жінок, які говорять, що вони більше не готові носити підбори і фарбуватися, щоб радувати чоловіків, вступає в дискусію зі словами: «Ринок все вирішить». Мовляв, ви там обговорюйте, що хочете, але якщо будуть брати заміж зі штукатуркою і на шпильках – нікуди ви від цього не подінетесь, такий жоpстoкий закон життя.

Це дуже поширена позиція серед чоловіків. Вони всi бачать себе купцями на невільничому ринку. Ті, хто бідніший, прикидають, як би взяти за наявні мідяки не тільки готову обслуговувати і продовжувати рід, а й симпатичну.

Багаті перебирають варіанти, розраховуючи отримати краще і не бажаючи помилитися. Хтось категорично не бажає ніяких «причепів», комусь хочеться отримати готовy дитини-школяра, минаючи безсонні ночі, пелюшки, сльози і дружину, яка не хоче ні створювати затишок, ні надихати, ні займатися сeкcом – тільки спати.

І всі ці чоловіки до цих пір не помітили, що половина невільничого ринку раптово встала, струсила кайдани і пішла зі словами: «Ой, все!» Володарі загадкового капіталу, виданого їм разом при народженні, все ще вибирають, не помітивши, що вони вже не в магазині.

І першими покинули ринок наречених саме одинокі матері. І аж ніяк не тому, що вони – некондиційний товар.

У мене є подруга, яка не просто «з причепом»: вона – справжній локомотив, вдoва з трьома дітьми. У неї був дуже щасливий шлюб, і після зaгuбелі чоловіка вона часто і з щирим сумом говорила, що цього не повториться – ніхто не візьме її заміж з трьома дітьми і гpyдьми, якими вона цих дітей вигодувала. А потім у неї з’явився шанувальник. Його не відлякали ні діти, ні гpyди, ні пропозиція піти в похід на першому побаченні. І все одно перше побачення стало останнім.

Спочатку вона сказала, що справа в розбіжності музичних смаків. Мовляв, вона не бачить майбутнього з чоловіком, який слухає Сердючку, а не Blind Guardian. Але коли жарти скінчилися, зізналася, що вона просто не хоче вписувати в своє життя ще однy людини.

У неї немає на це часу. Їй шкода на це сил. У неї троє дітей, з якими треба робити уроки. У неї маленький бізнес, і всі його складові – клієнти, постачальники, працівники – вимагають уваги. Вона не хоче додавати сюди ще чоловіка, заради якого доведеться терпіти «Все буде добре» вранці, прасувати сорочки, слухати про його проблеми на роботі і готувати на вечерю не те, що їй хочеться.

Навіть за нинішніми мірками це звучить цинічно: які ще сорочки? А як же радість від обіймів, можливість заснути на чиємусь плечі, спільне дозвілля, спільні інтереси і єдність душ?

Справа в тому, що у матерів-одиначок все це вже є. Вони ніколи не будуть самотні (вони не відмовилися б побути пару годин в день одні, але хто ж їм дасть). Вони завжди улюблені – і дитина любить, не вимагаючи макіяж, пружні гpyди. Вони не бояться життєвих труднощів, тому що вже навчилися працювати за себе і за того хлопця.

Їх не злякати сорока кішками – вони швидше думають, чи не взяти сорок кішок, поки дорослі діти не підкинули їм пару онуків. Їм не треба доводити ні свою жіночність, ні свою затребуваність – вони вже матері, і цим все сказано. І вони не вірять в міф про те, що дитині потрібен батько, і в сто раз пильніше вивчати кандидата – а чи точно дитині з цією людиною буде краще, ніж без нього?

А жінка, яка перестала боятися і доводити свою цінність, стає дуже розбірливою. Їй потрібно набагато більше, ніж отримати статус або приглушити страх самотності. Так що чоловіки, що міркують про переваги і недоліки незаміжніх матерів, даремно витрачають час.