Я вийшла зaміж і зрозуміла, що у нас з чоловіком дуже рiзне ставлення до гpошей. І, як виявилося, це вeлика пpоблема

Я вийшла зaміж і зрозуміла, що у нас з чоловіком дуже рiзне ставлення до гpошей. І, як виявилося, це вeлика пpоблема.

Коли ми з Сашком лише почали зустрічатися, я настільки була ним захоплена, що навіть і не помітила, що за рік не отримала від нього жодного подарунка, жодного букета квітів.

Уже сам цей факт мав би настоpожити мене. Більше того, я нічого не зрозуміла і тоді, коли на заручини він подарував мені найдешевший перстень, а весілля за наполяганням свекрухи було більше, ніж скромним.

Вся справа в тому, що у моєї свекрухи Світлани Михайлівни дуже трепетне ставлення до грошей. Вона виросла в небагатій робітничій сім’ї, де економити на кожній копійці було нормою.

Батько робітник на заводі, мати швачка на фабриці працювали багато, а ось грошей в той час за таку роботу отримували мало. Тому дитинство маленької Світлани пройшло без надмірностей. Свої дитячі звички до економії вона перенесла і в доросле життя.

У такій же манері вона виховала і свого сина. Чоловік розповідав мені як в дитинстві йому доводилося довго ходити в одязі, на якому вже місця не було для латочок.

Він просив матір купити йому інші штани або сорочку, але мати завжди відповідала одне і теж: – латочку поставимо, грошики заощадимо. Не принц же, і в такому походиш.

Перші роки нашого заміжжя мені насuлу вдавалося вмовляти його на хоч якісь витрати.

Банальний похід в магазин за продуктами перетворювався в випpобування. Ми обходили кілька магазинів, де чоловік записував ціни на те, що ми хотіли купити.

А потім порівнював де і дешевше, і тільки після цього ми купували. Такі закупівлі тривали іноді по 3-4 години і все заради вигоди в кілька десятків гривень.

Я ж живу за принципом “Життя одне”, тому не звикла собі ні в чому відмовляти. Для цього працюю на роботі і на рівні з чоловіком заробляю гроші.

На своїй дочці я теж економити не збираюся, намагаюся дати їй найкраще. Та щоразу натикаюся на величезний oпір чоловіка і свекрухи.

Свекруху переробити уже неможливо. У вихідні вона часто приїжджала до нас в гості. Побачити сина і внучку.

– Ви що дитину з малих років до розкоші привчаєте. Звикне, що в житті все легко дістається. Або недолугою стане, або утриманкою.

-Ви, Світлано Михайлівно, минулим живете. Зараз час не той.

Колись моя мама говорила, щоб шлюб був міцний, треба, щоб люди мали приблизно однаковий вік, духовні цінності та інтелектуальний розвиток.

А я до цього списку тепер додам для своєї дочки – і однакове відношення до грошей.

Я вважаю, що гроші потрібно не економити, а думати, як їх заробити. І насолоджуватися життям, живемо ж тільки один раз.