Коли хтось кричить, принижуючи тебе…

Спілкуючись з багатьма людьми ми зустрічаємо тих, хто погано до нас ставиться… На таких людей не потрібно злитися. Вони не знають, як впоратися зі своїм власним болем і тому інтерпретують його на інших людей. Кожен з нас має свій біль, з яким не може впоратися. І коли занадто багато страждань ми в собі ховаємо і не намагаємося пережити їх, тоді вони мають вихід в спосіб перенесення їх на інших людей. Саме тому ми робимо болісно тим, хто поруч.

Представляємо вам чудові слова Джеффа Фостера про те, як ставитися до людей, які погано ставляться до нас…

Коли хтось лається, принижуючи тебе,
Коли хтось дає поради, про які ти не просиш,
Коли хтось вважає тебе винним в своїй біді,
Коли вони не чують тебе, нескінченно говорячи лише про себе,
Коли вони порівнюють тебе з іншими людьми,
Ігнорують, засуджують або висміюють твої думки і почуття –

Зупинись. Вдихни глибоко.

Знай, що це їхній біль, а не твій.

Знай, що вони бачать єдиний сон, який вони можуть бачити, поки не прокинуться,
Знай, що вони знають не тебе, а свої ілюзії.

Можливо, їм важко любити себе.
Можливо, вони шукають підтвердження своєї цінності ззовні.
Можливо, вони роз’єднані зі своїм диханням, тілом, дорогоцінною життєвістю і своїм справжнім покликанням.

Можливо, вони живуть в дуалістичному світі хорошого і поганого, правильного і неправильного, успіхів і невдач.
Можливо, вони забули просту радість буття.

Можливо, ти розумієш це.
Можливо, ти вже був там, де вони зараз.

Не намагайся змінити їх. Вони не можуть змінитися.
Не намагайся виправити їх. Вони не просять, щоб їх виправили.
Чим більше ти натискаєш на них, тим більше вони будуть відштовхувати тебе.

Не заплутайся в їх павутині скорбот.
Будь ясним, навіть жалісливим, без тиску на інших.

Це нормально, що вони засмучені. Це дійсно так.
Дай їм свободу, щоб бути засмученими.
Це нормально, що вони розчаровані в тобі.
Дай їм свободу бути розчарованими.
Це нормально, що вони засуджують тебе. Нехай будуть вільні і в цьому.

Будь вільним у висловленні своїх думок і почуттів!
Дозволь собі сумувати, злитися, сумніватися, визнавати провину.
Нехай всі ці дорогоцінні енергії протікають через тебе.
Вони не будуть зачіпати тебе, коли ти дозволиш їм рухатися вільно.

Так, в цій подорожі ти зустрінеш багато охоронців воріт.

Так чи інакше, продовжуй свій шлях і дозволь іншим йти їхньою дорогою.
Тобі не потрібно пояснювати або захищати їх.
Будь собою в ці важкі часи.

Не борись з темрявою: хоч би що там було, вона не має жодної влади.

Просто ввімкни своє СВІТЛО!